ye-logo.v1.2

Факт в історії: страта Петра Болбочана, полковника Армії УНР

Історія 4243
105 років тому підрозділи Армії Української Народної Республіки під командуванням полковника Петра Болбочана звільнили Крим від більшовиків
105 років тому підрозділи Армії Української Народної Республіки під командуванням полковника Петра Болбочана звільнили Крим від більшовиків. Фото: na-skryzhalyah.blogspot.com

Відомого військового діяча розстріляли на станції Балин поблизу Кам’янця-Подільського.

28 червня 1919 року неподалік від Кам'янця-Подільського на станції Балин розстріляли полковника Петра Болбочана. Він - український військовий діяч, полковник Армії УНР, очільник Кримської операції проти більшовиків.

З листопада 1918 року по січень 1919 року Болбочан керував Обороною північно-східної України. Він категорично виступав проти спільних дій з більшовиками та росією. Болбочан вважав, що варто боротися лише за «самостійну демократичну Українську Республіку. Чітко притримувався державницької позиції, мріяв про сильну армію. В одному з наказів військам наголошував: «ніяких совєтів робочих депутатів, монархічних організацій… я не допущу. Підкреслюю, що ми боремося за самостійну демократичну Українську Республіку, а не за єдину Росію, якою б вона не була – монархічна чи большевицька».

Петро Болбочан різко критикував часом непослідовну суперечливу політику уряду УНР та його міністрів. Вказував їм на явні помилки та прорахунки. І став жертвою політичних інтриг. Його заарештували 10 червня у Проскурові (нині Хмельницький) за підозрою в намірах заколоту.

У цьому будинку в Проскурові (нині в Хмельницькому №38 на вулиці Героїв Майдану) 10 червня 1919 року заарештували полковника Армії УНР Петра Болбочана. Фото: з архіву редакції

Того ж дня в Чорному Острові Болбочан був засуджений до страти надзвичайним військовим судом, що тривав загалом 7 годин. Його клопотання до Симона Петлюри про помилування залишилося без відповіді.

28 червня 1919 року о 22-й годині на станції Балин поблизу Кам’янця-Подільського судовий вирок було виконано. У Балині полковника два тижні катували. Крім тортур, його двічі виводили на розстріл, «виривали яму, й екзекуційна чота стріляла в нього сліпими набоями (без куль)», — згадував пізніше сотник М. Письменний.

На момент виконання вироку талановитому полководцеві Болбочану було лише 35 років.

Протестуючи проти такого рішення, В’ячеслав Липинський, який на той час очолював дипломатичне представництво УНР у Відні, писав: «Такими фактами, як розстріл Отамана Болбочана, Правительство Української Народньої Республіки стало виразно на шлях вузькопартійного терору….»

Там же, у Балині, за пів кілометра від станції, тіло Болбочана поховали. В 2005 році в селі встановили на його честь пам'ятний знак.

Кримська операція Петра Болбочана

105 років тому підрозділи Армії Української Народної Республіки під командуванням полковника Петра Болбочана, хоч і не на довго, але звільнили Крим від більшовиків. В Інституті національної пам’яті України зазначають, що це була блискуча історична перемога українського війська.

Петро Болбочан із дружиною. Фото: h-manchulenko.vkursi.com

«Згодом гетьман Павло Скоропадський саме завдяки цьому зміг приєднати Крим до України на правах автономії і зберегти під українською владою Чорноморський флот, який підняв український прапор і оголосив про підпорядкування уряду в Києві», - зазначають в Інституті національної пам’яті.

Історик Володимир В’ятрович, пояснюючи питання боротьби за Незалежну Україну сто років тому, яке за часів радянщини в підручниках подавали як «громадянська війна», зазначає, що то була не громадянська війна, а війна з російськими більшовиками, які намагалися втримати землі російської імперії від розпаду.

І на питання, чому армія Української Народної Республіки вирішила звільняти Крим, В’ятрович зазначає, щоб зрозуміти, чому Крим мав бути українським, ми повинні усвідомити, що тодішнє уявлення про Україну не було втиснутим в кордони срср, яким воно стало згодом. За словами історика, після розпаду російської імперії нова Українська держава народжувалася, виходячи з того, де українська мова і культура - там і Україна. На той час північ Криму був досить густо заселений українськими селянами, південь – переважно кримськими татарами.

Для совєтів, які окупували півострів після 1917-го, кримські татари стали класовими ворогами, почалося знищення лідерів кримсько-татарського руху та інтелігенції. Відтак, кримці підтримали українську сторону. І скористалися нагодою щоб скинути більшовицьку владу в Криму.

Історик зазначає, що підходи до Криму були укріплені «до зубів». Вздовж усієї лінії - окопи та артилерія. Видавалося, що облога півострова могла тривати місяцями. А завершилася за день. Уночі 22 квітня 1918 року одна з сотень армії УНР на мотодрезинах швидко переїхала замінований Чонгарський міст та дезактивувала вибухівку. За нею пройшли два бронепотяги. Все відбувалося так швидко, що більшовики не встигли підірвати міни, а запанікували і відступили. Вже за день війська Болбочана взяли Джанкой. За два дні – Сімферополь, який більшовики залишили без бою. У згадках того часу писали, що українське військо зустріло радо місцеве населення, знесилене більшовицькими мордуваннями.

І хоч далі, через політичний конфлікт між керівництвом УНР і союзниками Німецької імперії, війська УНР були змушені полишити Крим, сто років тому, хай і на короткий час, Крим став українським.

«Сталося це завдяки блискучій операції українського війська під командуванням полковника армії УНР Петра Болбочана, який за один день узяв надійно укріплений Сиваш і за два дні дійшов до Сімферополя», - каже В’ятрович.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую