Сальса – гарячий соус для запальної вечірки

 Танець зародився на Кубі, а вже з часом поширився в інші країни та змішався із пуерторіканськими та латиноамериканськими танцями, з поп-музикою, джазом, роком і навіть R&B. До наших часів дійшов уже так званий гібрид сальси із чималою кількістю різновидів.
Стилізованій вечірці із запальною музикою та розпаленими у ритмічних танцях тілами передували майстер-класи. «Гарячі» танцюристи різного віку, під керівництвом кубинця маестро Рейнальдо Пауеля та його партнерки Юлії Ганночко, протягом двох днів навчалися танцювати Касіно, Сальса Касіно, Руеда де Касіно та романтичну Бачату.
«Сальса – це танець, який називають соціальним, тому що навчитися його танцювати можна у будь-якому віці, – каже Рейнальдо Пауель. – Сальса – це не бальні танці, які потрібно опановувати змалечку, нею можна захопитися і в двадцять, і в сорок, а результат, якщо є бажання, буде відмінним».
Невпевнені та боязкі рухи охочих навчитися танцювати на першому занняті вже за кілька годин стали рухами майже професійних танцюристів. А на вечірці учасники, які відвідали майстер-класи, запалювали публіку, додаючи до загальної атмосфери шаленого ритму, немов перчинку до мексиканського соусу.
«Містер Пауель знає свою справу, і Юлія Ганночко – просто неперевершена, – зізнався Вадим Яцишен, один із учасників майстер-класів та вечірки. – Але найголовніше – це атмосфера! На танцполі відчувалася легкість, невимушеність та притаманна латині чуттєвість в усьому, відбувалося. Звісно, не всі майстерно виконували па з сальси та бачати. Дехто лише спостерігав за дійством на танц-полі, але для усіх присутніх це було приємним маленьким святом. Бо у залі зібралися ті, хто розумів танець, поважав його та живе ним».
Організатори вечірки В’ячеслав Меринов та Роксана Плахотнюк зізнаються, що перший млинець-вечірка не був глевким, а тому вже в найближчий місяць хмельничани, хто не встиг натанцюватися або й взагалі навчитися, матимуть змогу відвідати не лише майстер-класи. Саальсою Вечірки, на яких навчатимуть танцювати Сальсу, будуть проводитися регулярно. У теплу пору року В’ячеслава та Роксана обіцяють провести у Хмельницькому ще й фестиваль сальси з усіма складовими: майстер-класи, тематичні вечірки, професійні танцюристи, багато драйву та емоцій, а також музика, танці, пристрасть і жага до активного відпочинку. Адже вони самі займаються танцями уже кілька років. Роксана, українка з кубинським корінням, вважає сальсу стихією усього свого життя, а В’ячеслав, перетанцювавши все: від брейку до капуейро, зупинився на сальсі як найактивнішому та пристрасному танці.
До речі, навчитися танцювати кубинські та латиноамериканські танці можна чи не у кожному танцювальному клубі, які функціонують як у центрі, так і в кожному мікрорайоні міста.