ye-logo.v1.2
22 Вересня, 2019

Гратися у війну в Україні стає популярно

Віра ШПИЛЬОВА Культура 861

Причому, в ту, яка велася в давно минулих столiттях

І мода на військово-історичну реконструкцію не лякається навіть кризи. Свідченням тому є міжнародний фестиваль «Терра героїка», що відбувся в минулі вихідні в Кам’янці-Подільському. Уже п’ять років поспіль у жовтні приїздять до старовинного подільського міста реконструктори з Польщі, України, Чехії, Росії, Словаччини, щоб відтворити події визвольних змагань ХVII сторіччя, що тривали під проводом Богдана Хмельницького. На вулицях Кам’янця в дні «Терри» можна побачити обличчя, які закарбувалися в пам’яті з минулорічних фестивалів. Олександр Заремба (Гайдук) – то свій, кам’янецький відтворювач минувшини. Олекса Руденко – керівник осередку реконструкторів із Києва. Без їхньої ініціативності фестиваль не раз, а надто цьогоріч, міг би опинитися під загрозою. Було б прикро, бо серед глядачів він стає все популярнішим.

Духом минувшини війнуло на площах та вулицях міста, коли туди-сюди забігали мешканці військового табору, прилеглого до Старої фортеці. То тут, то там влаштовували майстер-класи танцівники. Навіть у двориках готелів «Сім днів» та «Гала-готель» можна було вивчити па алеманди чи менуету – танців середньовіччя. А біля Ратуші розгорнувся ярмарок умільців. Жонглери та лучники зібрали навколо себе теж чималі юрби глядачів. Чесно кажучи, кам’янчани та гості часто розгублювалися: куди ж поспішати в цю мить, чому віддати перевагу – війні чи мистецтву?! До тями приводила міська гармата, яка голосно бухкала біля піцерії з дисонансною як для українського середньовіччя назвою – «Нью-Йорк». Оскільки неподалік стояла ятка-прокат із костюмами «під ХVII століття», то люди поспішали переодягтися. Обраний костюм одразу ж допомагав вирішити дилему: бо годився для чогось одного. На Замковому мосту та мурах скупчилися найхоробріші, які самі не брали участі в битві під мостом, але вболівали дуже активно. Хто ж одягав вишукані сукні та камзоли, одразу поспішав на виступи хорів та солістів програми «Flos in lapide» (квітка на камені), що відбувалися в храмах. Тим часом у пам’ятці архітектури - Вірменській криниці, яка в цьому році стала камерною мистецькою галереєю, відкрилася виставка робіт уродженця Кам’янця, українського архітектора, графіка, педагога, заслуженого діяча мистецтв УРСР Юрія Химича. Його шедеври давно стали надбанням українського та світового мистецтва, неодноразово виставлялися на вітчизняних і міжнародних виставках, експонуються в найбільших музеях України і приватних колекціях, опубліковані в численних монографіях, альбомах та підручниках. Одна з найяскравіших і виразніших робіт Юрія Химича (триптих «День незалежності») нині прикрашає Капітолій — будинок Конгресу США у Вашингтоні.

Кілька виставок презентували упродовж трьох днів і фотографи міста, що суттєво прикрасило фестиваль, показало його в розвитку. У героїчний характер свята дуже вписалася зі своїм концертом Руслана. А Олег Скрипка привіз свій фестиваль «Рок Січ». У дні «Терри» про реставрацію, відбудову та використання пам’яток архітектури вели не ігрову, а серйозну мову учасники міжнародного семінару, який організував Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець». Цікавою була доповідь археолога Ольги Пламеницької, яка дошукується місця, де був старовинний спуск від Старої фортеці до річки Смотрич. Заслуговує на найгучніші похвали отець Йосиф Будай, який у тісній спілці з археологами та архітекторами відтворив храм святої Трійці – на сьогодні це зразок найкращої реставрації. Але найбільше захопив усіх виступ Кшиштофа Урбана - голови фундації «Замок Гнєв» з Польщі. Найпотужніша твердиня на березі Вісли, яку збудував тевтонський орден, знаходиться в малому містечку, де мешкає всього п’ять тисяч населення. Ще в 1992 році ентузіасти провели тут першу військово-історичну реконструкцію битви братів Вазів. Згодом виникла ідея створення «живого замку». На це відшукували кошти і в державних, і в недержавних фондах. Але грошей було замало. Тоді почали влаштовувати покази історичних подій на комерційній основі. Це дало можливість виконати повну реставрацію фортеці. Тепер замок справді став живим. Тут усе, як було в середньовіччя. І військові, і челядь, і комендатура. У готелі і на його території може одночасно мешкати до 90 туристів. Цілорічна програма лекцій з показами для школярів та юнацтва, 4-5 крупних фестивалів щороку, корпоративи, локальні покази – усе це приносить непогані прибутки місту. Усе його населення – то працівники живого замку. Цікаво заглянути в їхні трудові книжки. Там знайдете записи на кшталт : «Працює на посаді мушкетера ХVII століття». Схожі робочі місця не проти отримати й кам’янчани.




Фото з фестивалю ви можете переглянути у нашій галереї

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую