З оркестром у небі

Власне, він існував і раніше, а тепер його узаконили відкриттям меморіальної дошки в Старій фортеці на честь запуску першої повітряної кулі. Сталося це й справді у Кам’янці 225 років тому. Щоправда, навесні, а не восени. На щастя, збереглися непідкупні архівні свідчення. Ось до прикладу один лист, у перекладі з польської:
«Мацей Каспрович до Яна Снядецкего 29 травня 1784 року з Кам’янця.
Сподіваюсь, що Ви мене правильно зрозумієте у бажанні передати свій досвід у будівництві аеростатичних куль.
20 травня, наповнивши кулю вогнем від пічки, якою Вітте обігрівав свою кімнату, я пустив її в повітря,і вона швидко зірвалась з кия, до якого була прив’язана, над колегіумом. Того ж часу, інформуючи генерала, шефа та інших керівників, які зібралися на показ і з великою радістю побачили, що куля, наповнена гарячим повітрям, піднялась на сто або навіть більше метрів. Цей самий дослід вдався ще три рази наступного дня, тобто в неділю. За кошти шефа з студентами зробили кулю, яка мала розмір 24 м. У вівторок приїхав князь де Бассане з обер-лейтенантом, який вже мав досвід повітроплавання. Дослід робили ми за містом таким чином: між двома стовпами повісили кулю, наповнену гарячим повітрям від палаючої під нею соломи. Коли куля наповнилась, до дротів, які звисали з кулі, був причеплений кошик з просякнутого салом паперу. Куля була відчеплена в присутності громадян і піднялась вгору на четверть миль, але кошик не був добре виставлений по середині кулі, нахилився на один бік, і вогонь підпалив кулю, тож вона впала. За наказом вищезгаданого оберлейтенанта 25 числа зробили кулю, яка мала 28 м в діаметрі та 28 числа пустили її в селі Брага навпроти Хотинського замку, з якого паша та решта турків це дійство добре оглядали. Завдяки розрідженому повітрю куля піднялася догори, але кошик знову з одного боку відірвався, і куля у повітрі загорілась. Вона впала на 20 або 15 ліктів від замку».
Автор листа Каспрович був ректором місцевої школи, професором фізики. Щоб бути вже абсолютно точним, то слід тут згадати й принца Нассау, котрий мешкав у маєтку своєї дружини в селі Тинна. Саме він поділився досвідом з комендантом де Вітте та експериментаторами. У Парижі він був під час випробувань куль братів Монгольф’є. Під його керівництвом і збудували перший літальний апарат. Шкода, що він згорів (матеріалом служив проклеєний папір). Можливо, колись у Кам’янці відкриють музей повітроплавання та відтворять ту першу «ластівку», яка демонструє європейський поступ міста ще в далекому минулому.
Навіть сучасні кам’янчани, котрі з 1999 року, дати відродження повітроплавання в їхньому місті, встигли звикнути до «братерства в небі», щорічних змагань вітчизняних та зарубіжних екіпажів, були цього разу дуже подивовані. На трьох аеростатах, зв’язаних докупи, піднявся в небо оркестр під керівництвом Григорія Геплюка. Субота порадувала тихою сонячною погодою, іноді екіпажам доводилося навіть шукати вітер у каньйоні та «виганяти» його, щоб здійснити політ над містом. Ми «засікли» тріо над вулицею Чехова, що веде до спального Жовтневого мікрорайону вранці. Літаючі музиканти знижувалися і над головами 25 тисяч мешканців Жовтневого зазвучали скрипки. Тож замість поспішати на базар, люди опинилися на камерному концерті.
– Наступного року ми теж приймемо повітроплавців у нашому місті, незважаючи ні на які кризи, – запевнив міський голова Анатолій Нестерук. – Від імені громади ми нагородили учасників фієсти і щиро дякуємо їм за вірність. Місто вже стало столицею українського повітроплавання, ми ж хочемо, щоб до нас прилітали екіпажі з усього світу. Це допоможе розвивати туризм.