ye-logo.v1.2
19 Вересня, 2019

На десять хвилин старший за брата

Володимир ГОРДИНСЬКИЙ Культура 999

«Можливо, саме тому я й граю за «Динамо», - жартує Анатолій Шляховий
Колись у хмельницькому «Поділлі» грали брати Валенки… Нині ж, вже у «Динамо», спостерігається поява нових братів-футболістів – Шляхових. Щоправда, Костянтин поки що виступає за іншу команду, а ось його брат – Анатолій – вже давно захищає честь головної професійної футбольної команди області.  Це й не дивно, адже ще змалечку мріяв потрапити до дорослого хмельницького клубу…

 

«Дворовий» футбол
Анатолій, як і більшість хлопців, змалечку полюбляв ганяти м’яча у дворі свого будинку. «Старші хлопці вже займалися футболом, а я зміг піти у секцію лише у шість років, - розповідає 22-річний захисник хмельницького «Динамо». – Спочатку ходив у школу «Поділля», де займався три роки. Але через зміну розкладів уроків у школі довелося на рік закинути тренування. Після повернення у дитячий футбол, пішов вже у дитячо-юнацьку спортивну школу №1. Безумовно, мріяв стати футболістом. Тоді хмельницьке «Поділля» здавалося якоюсь недосяжною мрією, але я намагався зробити все, щоб вирости як футболіст і грати за нашу рідну команду». До речі, брат Анатолія – Костянтин, грав краще і часто саме Костя виходив у стартовому складі ДЮСШ№1, а Толік залишався на заміні. Однак згодом все змінилося…

 

Приємне з корисним


Після закінчення загальноосвітньої школи №1 Шляховий пішов навчатися в університет. І футбол не покинув! «Спочатку грав за університетську команду в чемпіонаті міста, а потім і в чемпіонаті Тернопільської області, - каже Анатолій. – Взимку ж 2007 року мене запросили до хмельницького «Поділля», яке під керівництвом Ярослава Бобиляка мало грати в чемпіонаті України серед аматор-ських команд. Безумовно, було важкувато, особливо, коли команда почала грати в другій лізі. Тоді «Поділля» очолив Богдан Блавацький і я лише одного разу вийшов на заміну. Богдан Ігорович тоді сказав, що у мене був шанс, а я його не використав». Говорили, що після того матчу, коли ще «Поділля» перемогло білоцерківську «Рось» з рахунком 4:1, Анатолія Шляхового хотіли віддати в оренду «Росі». Однак захисник не захотів їхати до Білої Церкви і продовжив працювати над власними помилками в рідному Хмельницькому. І вже наступного чемпіонату зіграв за хмельницьку команду 20 матчів. За показником проведеного часу на полі (1420 хвилин) Шляховий посів п’яте місце. Більше за нього в сезоні 2008/2009 років грали лише Андрій Яремчук (2100 хвилин), Ігор Шолін (1928), Лев Сергеєв (1566) та Віталій Балицький (1518). Тому й не дивно, що він міг стати гравцем молдавських клубів «Ністру» та «Олімпія». Однак Анатолій Шляховий вирі-шив залишитися вдома. По-перше, в Хмельницькому й стіни допомагають, по-друге – навчання.

 

«Якщо в другій лізі грати, то лише за «динамо», -
каже 22-річний хмельничанин, який у нинішньому чемпіонаті зіграв від «А» до «Я» в усіх матчах команди. Таким же показником можуть похизуватися ще Віталій Балицький та Василь Козіброда. «Звісно, хочеться пограти на вищому рівні, - каже Анатолій Шляховий. – Може, по завершенні сезону спробую свої сили в якійсь команді першої ліги. Хоча про це нині навіть і не думаю. Адже потрібно докладати всіх зусиль, щоб «Динамо» демонструвало якісний та результативний футбол, а наш захист, де я граю, не давав «тріщини».
Не помиляється той, хто нічого не робить. Але, як зізнався Анатолій, коли команда пропускає гол через його помилку, він добу-дві не може забути цей ігровий епізод. «Намагаюся розібратися, чому не зіграв по-іншому, - каже Шляховий. – Однак вже в наступних іграх з першим дотиком по м’ячу забуваю про все і думаю лише про те, як не дозволити супернику організувати результативну атаку».

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую