ye-logo.v1.2

Хмельничани мають можливість зазирнути в очі та душі добровольців

Культура 3311

У музеї-студії фотомистецтва стартував зворушливий проект «Добровольці»

Величезні чорно-білі портрети, з яких на відвідувачів дивляться бійці, у повній амуніції, зі зброєю руках. На одному знімку колоритний боєць з густою бородою і люлькою в зубах, на іншому — чоловік з іронічною посмішкою і оселедцем. А на цій світлині — дівчина у касці з автоматом у руках. Півобличчя вони прикрила маскою, але від її очей не можливо відвести погляд...


Позивний Ніка.

Під кожною світлиною кодове ім'я бійця та його вислів про війну. Наприклад, «До війни я ставлюся як до необхідної роботи. Роботи, яка рано чи пізно закінчиться. А після я обіцяю собі спати без сновидінь».
Або «На війні треба дуже швидко вчитися. Інакше не доживеш до перемоги».
«Коли мене вб'ють, нехай хлопці принесуть ці карточки мені на могилу. Будь ласка».
«Коли навколо літають кулі, голова сама втягується у плечі. Постійно здається, що наступна куля твоя. Лише з часом розумієш, що влучити у людину на відстані у 200-300 метрів досить складна задача».

Позивний Мега.

Усі ці люди — добровольці, яких ніхто не примушував йти на війну, вони пішли за покликом серця захищати свою Батьківщину...


Позивний Сірко.

Унікальний фотопроект «Добровольці» у наше місто привіз київський фотограф Андрій Котлярчук. Більшість знімків він зробив рік тому на так званому нульовому кілометрі, поблизу Маріуполя.
«Це дуже різні люди. Хтось має кілька вищих освіт, а хтось — судимість. У деяких війна зруйнувала сім'ї. Наприклад, чоловік пішов воювати за цілісність України, а дружина з дитиною сидить в Донецьку і вболіває за сепаратистів. А в деяких друзі чи родичі взагалі не знають, що вони на війні», - розповідає пан Андрій, який вклав у проект чимало зусиль та власну душу.


Андрій Котлярчук (зліва) спеціально приїхав у Хмельинцький для презентації власного проекту.

«Потрапити на передову було досить складно, адже цивільних людей туди не пускають. Але завдяки волонтерам і бійцям батальйону «Свята Марія», які допомогли провести зйомки, проект реалізований.  Я вкладав у нього душу. Сподіваюся, що цей проект стане цеглиною в історії України. Коли пройде 20 років, спогади не будуть такими чіткими, але завдяки фотографіям вони залишаться, дозволять людям зрозуміти, що підштовхнуло добровольців на захист своєї Батьківщини», - розмірковує фотохудожник.


Він свідомо обрав портрет, а не репортажну зйомку, адже вважає, що цей жанр найкраще відповідає такій ситуації. На портреті можна розгледіти очі, одяг, зброю, деталі образу, екстер'єр. Це відбиток часу.
Те, що фотографу вдалося передати не лише зовнішній вигляд бійців, а й їхній настрій та внутрішні переживання, підтвердили і військові, які завітали на відкриття виставки.


Марат Муратов поділися враженнями про фотопроект.

«Фотограф передав душу бійців. Вони бачили усі жахіття війни, і в той же час посміхаються. Кожного з нас може не стати, і ці фото — прекрасна пам'ять. Без усієї країни, волонтерів, добровольців, митців ми б не вистояли», - каже представник 8-го полку спецпризначення, учасник бойових дій Марат Муратов.


На завершення представники мистецької сотні «Гайдамаки» на чолі із співаком Віктором Шайдою презентували пісню «Героям слава».


Представники мистецької сотні "Гайдамаки".

Виставка «Добровольці» Андрія Котлярчука, присвячена Дню Збройних Сил України, триватиме місяць у музеї-студії фотомистецтва (вул. Проскурівська, 56).


На виставку завітали військові.

Довідково:
Андрій Котлярчук займається фотографією все життя. Починав як завідувач наукової фотолабораторії в Київському інституті зоології. Потім захопився репортажною зйомкою. Об'їздив багато країн, знімав репортажі за північним колом, у глибоких шахтах. Потім перейшов у комерційну фотографію, робив рекламну зйомку для багатьох світових брендів. У 2003 році отримав другу вищу освіту — мистецтвознавця — і зацікавився художньою фотографією. Тепер мистецькі фотопроекти — його улюблена справа.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую