ye-logo.v1.2
19 Вересня, 2019

Художник, філософ, поет

Віталій Лавринчук, Микола ЗАВЕРУХА Культура 1393

Днями відомий хмельницький митець Едвард Міляр відсвяткував 70-річний ювілей

Наш земляк – хмельничанин Едвард Міляр – належить до числа унікальних постатей сучасності. В його особі міцно переплівся надзвичайно рідкісний талант художника, філософа і поета. Це людина, яка не просто бачить світ очима митця, а по-своєму осмислює його, силою свого таланту намагається перетворити, бореться за порятунок людства від катаклізмів та екологічних катастроф.
Народився художник в мальовничому селищі Антоніни Красилівського району. Його прадід і дід мали неабиякий хист до музики – віртуозно грали на сопілках. Батько був високопрофесійним столяром та мав хист до художнього мистецтва.
Сім’я Мілярів недовго жила в Антонінах і згодом переїхала в Ізяслав. Едвард під час навчання в Клембівській середній школі брав активну участь у художній самодіяльності: співав, танцював.
Клембівська школа славиться тим, що в ній свого часу навчалося багато відомих людей. Зокрема, знаменитий льотчик, вчитель Юрія Гагаріна Леонід Васильєв. Народився він у Хмельницькому. Згодом сім’я переїхала на Ізяславщину. Едвард Міляр  почав ходити в школу того року, коли її закінчував Леонід Васильєв.
А ще Едвард товаришував з Алімом Кирпою, старшим братом колишнього міністра транспорту України. Вони свого часу жили в одному будинку у заводському містечку.
У Клембівській школі навчався і відомий естрадний співак Василь Зінкевич. Вів танцювальний гурток, але не співав.
Сам Едвард мріяв стати льотчиком. Перебуваючи на Донбасі, хотів записатися в клуб авіаторів для навчання льотній справі. Але не підійшов за станом здоров’я. Відтак вирішив присвятити своє життя художньому мистецтву.

У пошуках самого себе
Найяскравішою сторінкою його творчої і життєвої біографії стало навчання в художньому училищі мальовничого містечка Вижниця Чернівецької області. З однокурсниками при художньому училищі створили своєрідну творчу міні-групу, до якої входили Володимир Карета, Валерій Жалко і Едуард Жуковський. Вони займалися створенням картин лише на гуцульську тематику. Майбутні митці ходили в гори, спілкувалися з місцевими жителями, слухали їхні цікаві і захоплюючі розповіді, а потім перевтілювали усе це в художні образи. Таким чином Едвард Міляр і його однокурсники стали відомими не тільки у містечку, де навчалися, а й в сусідніх Чернівцях.
Ще навчаючись у Вижниці, художника захопила жагуча романтика декоративності у мистецтві, його «Буковина», «Галіція», «Гуцулка у рукав’янці», ескіз до картини «Слов’янство», чимало портретів і пейзажів ущерть наповнені цими гарячими кольорами, барвами, тонами і напівтонами, промовляють самим настроєм, музикою.
Згодом відходить від авангардного мистецтва і займається реалістичним живописом. Проте збирає колекцію авангардних творів Ван-Гога, Гогена і Далі. Коли про це дійшла чутка до директора училища, Міляра та його сподвижників Карету і Жаворонкова хотіли виключити з навчального закладу. Та якось справу зам’яли.
Після закінчення художнього училища Едвард вступив у Московський художньо-педагогічний інститут. Та через декілька років змушений був переїхати у Смоленськ. Там закінчив художньо-педагогічний інститут і вирушив у Середню Азію. Об’їздив весь Урал. З групою митців, до якої входили два професори, побудували пліт під Солікамськом і рушили вниз по річці Камі. Зупинялися на перевалах, і Едвард творив свої картини.
У Середній Азії його приваблювали гори. Вони були красиві, величаві, загадкові. Настільки ними «заразився», що вирішив всі гори світу об’їздити і пожити там. Ще з Вижниці Едвард займався філософією, яка була тісно пов’язана з горами. Вони близько до неба – це щось надзвичайне.
«Якщо ти сидиш внизу біля підніжжя, то якась тупість настає, що навіть думки в голову не лізуть. А на вершині гори зовсім по-іншому почуваєшся. Весь простір розкидається перед тобою так космічно, далекосяжно. Коли все це бачиш, то надзвичайно енергійно, на повну потужність працює мозок. Думки самі лізуть одна на одну. Якщо я малюю, то виходить шедевр, рука ніби сама пише. Такий невидимий колосальний вплив. Ти заряджений якимсь новим незвичайним явищем, на горі світ зовсім по-іншому бачиш», – розповідає митець.
Життя розпорядилося так, що митець згодом потрапив у Хмельницький. У перші роки після повернення на малу батьківщину митець мало уваги приділяв рідному Поділлю. Тут його цікавили лише пам’ятники архітектури в Кам’янці-Подільському, Ізяславі, Меджибожі та інших старовинних містах. Натомість двадцять років поспіль відправлявся в поїздки у Карпати і малював цілі серії картин. Одна з таких поїздок затягнулася аж на цілий рік. Щоб привезти картини додому, довелося вантажівку наймати. Тоді мало не загинув у горах, але не полишив улюбленої тематики.
Едвард Рафаїлович активно займався проблемами порятунку пам’ятників архітектури. Зокрема споруди колишнього монастиря в Ізяславі, де за радянської влади влаштували режимну тюрму для вбивць, намагався перетворити на своєрідні творчі дачі для людей мистецтва, щоб туди можна було поїхати і літом, і зимою. Було написано сотні листів-звернень у різні інстанції. Проте тодішнє Міністерство внутрішніх справ СРСР наклало табу. А коли Союз розпався, то, начебто, й погодилися віддати приміщення. Проте не знайшлося мецената, який би вклав кошти у реставрацію.
У центрі Ізяслава є унікальний маєток, до врятування якого Міляр також доклав чимало зусиль. Завдяки наполегливості митця та його колег-художників в останні роки правління Горбачова був виготовлений проект реставрації і виділені кошти з бюджету в сумі декількох мільйонів карбованців. На жаль, після розпаду СРСР вони не потрапили за призначенням.
Починаючи з 1994 року, поглиблено займається філософією і робить персональні виставки у відомих історичних центрах України, стає академіком міжнародної академії основ буття, учасником багатьох міжнародних конференцій.
В цей час кардинально змінює свої філософські погляди на світ. Пише картини про Європу, Скандинавію, рицарство тощо. У багатьох містах України виступає з філософськими лекціями про спасіння світу. Їздить  Україною з лекціями по філософії і водночас відкриває персональні галереї. Одна з таких галерей розташувалася у Хмельницькій військовій академії. Це єдина виставка Міляра, де представлено роботи на військові теми. Всього Міляр безкоштовно відкрив 10 картинних галерей, одна з яких знаходиться в США. Зараз разом з сином організовує у Хмельницькому студію візантійського іконопису. Написані ікони будуть розвозити по всіх монастирях.

Не лише пензлем, а й словом
Ще донедавна ми знали Міляра як художника різностороннього за жанрами, а в 2000 році він розкрився як поет. Вийшла друком його збірка «Поезія. Поетика». У книгу, поряд з віршами 15-річного Едварда, який тільки пробує поетичне перо, вміщені, здебільшого, білі вірші 50-річного Едварда Рафаїловича, який в поезії шукає філософського зерна, іншого свого світу.
Митець за допомогою Слова і Пензля прагне витворити свій власний світ, розкрити загадкову сутність людини, сенс її життя.
За 47 років роботи Едвард написав понад 3000 полотен у різних жанрах, на різні теми.

Читайте новини на нашому Телеграмі

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую