Берегиня музею Миколи Пирогова родом з Красилівщини

Своєрідною туристичною «Меккою» називають Національний музей-садибу великого хірурга Миколи  Пирогова, що розташований в передмісті Вінниці. Щороку сюди приїжджають численні делегації гостей та екскурсантів з різних країн світу. Адже це єдина в Україні і друга на території колиш- нього Радянського Союзу, після мавзолею Леніна в Москві, усипальниця, де зберігається і демон- струється туристам забальзамоване тіло всесвітньовідомого хірурга.
Музейний комплекс складається з будинку всесвітньовідомого хірурга (головний корпус музею), його аптеки, родинної церкви-некрополю, де понад 125 років зберігається забальзамоване, доступне для огляду, тіло вченого та меморіальної садиби (сад і парк) площею 20 гектарів, у якій і досі ростуть дерева, посаджені видатним вченим, геніальним лікарем. Це єдиний у світі музей, який має таку структуру.
Більше чотирьох десятиліть незмінною берегинею пироговської садиби є наша землячка, генеральний директор музею Галина Собчук, яка на початку січня цього року відзначила славний дев’яносторічний ювілей! Народилася вона в селі Малинки Красилівського району. Після закінчення Вінницького медичного інституту працювала го- ловним лікарем Клубівської діль- ничної лікарні Ізяславського району, а згодом – заступником голов- ного лікаря колишньої Меджибізької районної лікарні. У 1960 році закінчила клінічну ординатуру Вінницького медінституту і стала науковим працівником, а з 1968 року – директором музею-садиби М.І.Пирогова.
З ініціативи Галини Собчук тут споруджено адміністративну будівлю з кінолекційним залом, проведено реконструкцію і відтворення приймальної, операційної та аптеки вченого. Зібрано численні хірургічні інструменти, аптечне начиння, ліки другої половини XIX століття, які використовував у своїй медичній практиці геніальний лікар М.І.Пирогов. Інтер’єр цих приміщень прикрашають подібні до «воскових» людські фігури в натуральну величину.
Надзвичайно складна робота була виконана по реставрації церковного комплексу. Час зруйнував не тільки дерев’яні і металеві конструкції даху, куполів, хрестів церкви і дзвіниці, але й стелю, стіни, підлогу, вікна, двері, настінні розписи, іконостас, численні ікони та інший церковний інвентар. Тепер все це має первозданний вигляд. У святкові дні та знаменні пироговські дати, тут відправляються богослужіння, звучать духовні хорові твори.
Особливо складні наукові і організаційні проблеми довелося вирішити Галині Собчук для того, щоб і надалі зберігати в природному середовищі забальзамоване тіло М.І. Пирогова. В той час минуло більше ста років з дня смерті вченого. Умови, в яких зберігалось тіло хірурга, були вкрай несприятливі. Морфологічні, біохімічні та інші процеси, що відбувалися в останках, призвели до вираженого прогресуючого підсихання тканин, зміни їх кольору, рельєфу і об’єму. У зв’язку з цим у 1979 і 1988 р.р. тіло вченого довелося доставити у Московський науково-дослідний центр біомедичних технологій для проведення відповідних досліджень і ребальзамувань. За масштабами, новизною і досягнутими результатами робота є унікальною.
Багато зроблено для створення  умов, необхідних для тривалого збереження забальзамованого тіла вченого в сучасних умовах: виготовлена нова внутрішня труна із стійкого, що не піддається корозії, металу, проведена реставрація мундиру, замінено внутрішнє вбрання труни. Труна переобладнана і розміщена в прозорому саркофазі з системою спеціального освітлення.
За відбудову музею і використання його для широкої пропаганди вітчизняної медичної науки Галина Собчук в 1983 році удостоєна високого звання лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки. А в 1997 році їй присвоєно почесне звання заслуженого працівника культури України.