Талант у спадок

Родина Олійників 25 років тому переїхала сюди з Тернопольщини. Марія Михайлівна з чоловіком вирішили оселитися на Дунаєвеччині. Нині вже в її домівці дорослі онуки, які, як і сама пані Марія, кожну вільну хвилинку присвячують улюбленій справі.
«У нас вся родина – творча! – зізнається Марія Олійник. – Моя мама, Ганна Антонівна, писала вірші, досі збереглася її казка, творчість навіть досліджували працівники Дунаєвецької бібліотеки. Мої дід з бабою хоч і були німцями, але бабуся вишивала українські сорочки».

У кожного свій талант
Донька Марії Михайлівни – Оля також вишиває та в’яже серветки. Та не лише дівчатам в родині передається любов до краси. Онук Павло Черков, який здобуває професію плиточника-облицювальника, також вдався умільцем. Його захоплення – бісер. Хлопець вишиває цілі картини, створює оригінальні дівочі прикраси, букетики.
«Почалося все, коли я ще вчився в училищі в Кам’янці-Подільському, – розповідає юнак. – Потрібно було зробити дипломну роботу – мозаїку. Приїхав додому, позбирав усі мамині кольє та намиста із бісеру. І от з тих пір постійно створюю прикраси та картини».
Як зізнався Павло, ніхто не вчив його бісероплетінню, сам собі малював схеми і намистинку за намистинкою збирав прикрасу.
«Я часом запитую: Павлушо, розкажи, як ти це робиш, – ділиться Марія Михайлівна. – А він мені показує: ось так сюди голкою, потім ось так завертати, далі сюди… Я посміюся, і про себе думаю – нічого не зрозуміла!».
У місцевій школі Павло Черков організував гурток з бісероплетіння. Починаючи з третьокласників, діти залюбки приходять на заняття. За рік вже встигли влаштувати виставку. Дуже приємно молодому Павлу розповідати про своїх учнів, з гордістю показувати фотографії своїх вихованців та зроблені ними прикраси, деревця, картини, квіточки… Молодша сестричка Катруся, яка восени піде у четвертий клас, також його учениця. Бабуся ділиться, як дружно працюють брат із сестрою: «Павло сідає за чергову картину, а Катруся й собі. Півник у неї дуже вдалий вийшов. Робить зайчика, вже майже закінчила».
А дівчинка залюбки розповідає про своїх однокласників, які разом з нею займаються бісероплетінням, та підкреслює, що хлопців у гуртку більше, ніж дівчат.
«Ось та зелена усміхнена змія, яку Павло назвав «Доброта». Це – мій портрет», – жартома каже Катруся.

Разом і творити цікавіше
Окрім шкільних виставок, вже кілька років Павло разом з Марією Михайлівною їздять із своїми роботами по області.
«Спочатку була виставка в училищі, – згадує хлопець. – Далі у Смотричі, Дунаївцях, Миньківцях, Маліївцях, Кам’янці-Подільському, Хмельницькому…».
«Павло виставляє свої картини, а я їх прикрашаю своїми рушниками», – додає пані Олійник.
Віднедавна до такого тандему родинної творчості приєдналася молода художниця Катерина – майбутня дружина Павла. Познайомила їх хлопцева вчителька. Отож велика родина майстрів незабаром поповниться ще одним талановитим членом. Марія Михайлівна з неприхованою радістю розповідає, що в Кам’янці одна із приватних фірм друкуватиме календар на 2011 рік і «прикрасить» його роботами молодих творців.