ye-logo.v1.2

Живу сьогоденням – у мене немає ностальгії за минулим, – диригент Тарас Мартиник

Культура 4215
Хочеться, щоб кожен музикант віддавався музиці повністю, - каже Тарас Мартиник.
Хочеться, щоб кожен музикант віддавався музиці повністю, - каже Тарас Мартиник.. Фото: Артема Баландіна

Це життєве кредо молодого диригента Хмельницької обласної філармонії Тараса Мартиника.

Як треба любити, розуміти і відчувати музику, щоб помахом руки об’єднати велику кількість різних музикантів, аби вони звучали в унісон, щоб глядач відчув і посил композитора, і майстерність виконавців, а також захоплення та настрій диригента. Мабуть, диригентом треба народитися… а ще багато і наполегливо вчитися та працювати над собою.

Музика понад усе

Ймовірно, більшість диригентами стають вихідці з музичних сімей, де перші звуки мелодії всмоктують із молоком матері. Тарас народився 11 серпня 1982 року в звичайній родині у Новояворівську, містечку районного значення між Львовом і Явором, яка до музики не мала жодного стосунку. Мати – вчителька початкових класів, батько – пропрацювавши звичайним водієм, потім був приватним працівником на підприємстві, зараз на пенсії, має гарний голос і хист до малювання.

«До музики мав шалений потяг, ніхто мене не змушував, - ділиться Тарас Мартиник, - якщо бачив у знайомих фортепіано чи сопілку або акордеон, роздивлявся і намагався грати. Коли музиканти на весіллі грали, я завжди біля них стояв, дивився і дивувався, як це у них так виходить і захоплювався одночасно. А батьків просив, щоб мене віддали вчитися музиці, бо на той час вже рік навчався малювати. Одного разу батько приніс кларнет, і згодом я став вчитися в музичній школі. Може, це так співпало чи доля скерувала, але диригенти в нашій родині все ж були. Рідна сестра батька займалася хоровим диригуванням, а мамі, за певних обставин, якось довелось диригувати на шкільному концерті хором».

У музичній школі в Новояворівську Тарас п’ять років вчився грати на кларнеті, а потім з класу кларнета закінчив Львівське училище.

Концерт камерного оркестру Хмельницької обласної філармонії в римо-католицькому костелі "Небовзяття" в Бучачі Тернопільської області.

«Я бачив себе надалі кларнетистом, - каже Тарас, але з другого курсу був додатковий факультет з диригування, мені це сподобалося. Грав в оркестрі протягом чотирьох курсів музичного училища, а коли проводили репетиції до здачі державного іспиту з диригування, і я тоді відчув задоволення від роботи з оркестром, у мене вдало виходило, мою роботу гідно оцінили. Вже на четвертому курсі я остаточно визначився, що буду вступати в консерваторію на диригентський факультет. У Львівській консерваторії навчався сім років, з них два додаткових підготовчих курси і п’ять років на факультеті оперно-симфонічного диригування».

Із Заходу на Схід

У 2008 році новоспечений фахівець мріяв займатися симфонічною музикою, залишившись у Львівській філармонії, але йому пощастило працювати в одному з найкращих оперних театрів України – у Донецьку. Так сталось, що оперному донецькому театру був потрібен терміново диригент і головний диригент театру звернувся до викладачів Львівської консерваторії з проханням порекомендувати гідну кандидатуру. Отож, Тарас за два місяці до закінчення консерваторії вже знав, де буде працювати. Так галичанин Тарас Мартиник опинився на Сході країни, у Донецьку, де пропрацював у легендарному театрі опери і балету шість сезонів. Міг би і далі там працювати, але в 2014 на Сході почалися воєнні дії, не було можливості працювати, було небезпечно і, скориставшись запрошенням генерального директора Хмельницької обласної філармонії Олександра Драгана, погодився диригувати і симфонічним, і камерним оркестрами.

«Вперше я побував у Хмельницькому в 2010 році, коли за запрошенням адміністрації брав участь у міжнародному фестивалі «Камер-фест». Вдруге в 2014 році, в травні приїхав знову продеригувати концерт до дня Європи в Україні і так, за запрошенням Олександра Васильовича, залишився і працюю вже четвертий сезон».

З появою Тараса Мартиника здійснилася заповітна мрія Олександра Драгана ставити опери в філармонії, адже Тарас вже мав неабиякий досвід - диригував і операми, і балетами, і оперетами. Першою ластівкою на сцені філармонії був концертний варіант опери «Запорожець за Дунаєм», яку поставив Драган.

Моно-опера "Листи кохання" у виконанні камерного оркестру Хмельницької обласної філармонї та заслуженої артистки України Фатіми Чергіндзії.

Започатковану традицію продовжив Тарас Мартиник. Хмельничани отримали чудову можливість долучитися до української та зарубіжної оперної класики, насолоджуючись і оперним співом, і виконавською майстерністю музикантів. Адже за короткий час поставили опери: «Тоска», «Назар Стодоля», «Украдене щастя», «Карміна Бурана»; оперету «Летюча миша», де диригував Тарас Мартиник. Також у творчому доробку диригента десятки концертів в Україні і за її межами.

У маестро багато планів і творчих задумів. На запитання, якими він хоче бачити музикантів, відповів: «Хочеться, щоб кожен музикант віддавався музиці повністю. До прикладу, за кордоном музиканти, емоційніші, розкованіші, імпонує їхня вільна поведінка, жива манера, внутрішній артистизм».

На жаль, у хмельничан класичний репертуар не такий популярний, якби хотілося. Але філармонія намагається привернути увагу глядачів до музичного надбання людства із самого раннього дитинства: в філармонії існує програма від 0 до трьох і від трьох до шести, створена дитяча філармонія, діє проект «В очікуванні дива» для майбутніх матусь.

Тарас переконаний, що публіку треба виховувати

«Цікавий вийшов тандем, - каже Мартиник, - коли естрадні виступи, до прикладу концерти Марини Круть, сестер Тельнюк прикрасили академічним звучанням. Мені, як творчій людині, хочеться, щоб люди захоплювались музикою, ходили на концерти, щоб вони не уявляли свого життя без музики, не могли існувати без неї. Хочеться більше реалізовуватися у нових концертах, постановках, доносити людям світ тих почуттів, які не можна передати словами, лише прекрасною музикою, яка вічна».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую