Вміли приготувати, та не вміли подати

Існують різні фестивалі, і кожен з них – то інший світ. Зазвичай, літо багате на цікаві дійства, і хто любить «пофестивалити», при бажанні, має лише встигати переїздити з одного заходу на інший. «Отроків-2010» мав би стати, за задумом організаторів, одним з тих, який обов’язково мусить бути відзначений у літньому календарику.
Цьогорічний «Отроків» пройшов завдяки авторитету минулорічних фестивалів. Однак до потужності і розмаху минулих років не те, що не дотягнув, а й навіть не намагався. Кількаденна програма попередніх років звелася до кількох годин цього року. Задеклароване на шістнадцяту годину  відкриття програми розпочалося далеко після вісімнадцятої, а про розкішне лазерне шоу – годі й говорити. Кілька пунктуальних туристів, журналістів і гостей, які приїхали на засідання круглого столу «Центру мархоцькознавства», як його «голосно» проанонсували в програмі, застали в дворі літньої резиденції графа Сцибор-Мархоцького кілька господинь, які бігали з великими тацями, і чоловіків, які встановлювали намети для торгівлі. Не було ні сцени, ні місця, яке б її нагадувало. Вже й учасники розважальної програми приїхали: дівчатка з костюмами в руках і «напівготовими» зачісками, а сцену близько вісімнадцятої… тільки почали монтувати. Від спеки всі ховалися у маєтку, де у бальному залі, нудьгуючи, вивчали стенди з фотографіями архітектурних та історичних пам’яток Хмельниччини, а в протилежному крилі одні дрімали, інші лускали зернята. Кільканадцять разів ходили всі повз графську купальню до джерела, щоб якось «остудитися» та втамувати спрагу. А ще – бродили територією маєтку і слухали імпровізовану екскурсію Ігоря Байдака, відомого краєзнавця, який знає кожен куточок цієї пам’ятки, адже у цьогорічних туристичних маршрутах маєток Мархоцького, реформатора й дивака, який надавав свободу своїм людям задовго до відміни кріпосного права, користується неабиякою популярністю.
Однак, потрібно зважати на те, що фестиваль вже втретє проводиться силами самих організаторів, а це, в основному Ігор Скальський, львівський бізнесмен, багаторічний член Українського Товариства охорони пам’яток історії та культури та власник маєтку Мархоцького. На державному чи навіть місцевому рівні цей захід не підтримується. Тому, хоч і з запізненням, але фестиваль стартував. І враження від цьогорічного «Отрокова» змінювалося на краще вже після перших акордів, що засвідчили про офіційний початок програми.
Другий том «Наукових записок Центру мархоцькознавства» презентував Володимир Захар’єв, один з авторів та упорядник книги. В ній зібрані наукові дослідження, матеріали про життя та діяльність видатного реформатора кінця XVIII-першої половини  XIX століть Ігнатія Сцибор-Мархоцького та його нащадків, журналістські статті про заходи, що проводяться на території колишньої «Миньковецької держави».
Традиційним вже стає щороку в рамках фестивалю відкривати щось нове. Минулого року це був млин-музей у сусідньому селі Кружківці, де завдяки зусиллям місцевих майстрів запрацювало обладнання другої половини XIX століття, а цього року новинку подарували і самим отроківчанам – відкрили новий місцевий клуб. Свої вміння і таланти усім гостям фестивалю подарували місцеві аматорські гурти. Запрацювала на вечір і «домашня кухня» з варениками, шашликами й іншою смакотою, а також місцеві кмітливі підприємці, кількість яких щороку збільшується. Враховуючи неймовірну літню спеку, яка трималася до самісінького вечора та гарячу атмосферу самого фестивалю, особливо вечірню дискотеку, різноманітні напої були особливо популярними. Та незмінною «фішкою» кожного «Отрокова» було і залишається професійне лазерне шоу. В цьому році, воно як завжди перевершило всі очікування. Складалося враження, що різноманітні фігури, образи і химери, вималювані різнокольоровим світлом, були скрізь, а вже уява кожного учасника «відкодовувала» для себе тільки їй зрозумілі образи.
Однак, один образ таки був спільним для всіх учасників, образ свята, яке до вечора, а тим паче – ночі все-таки стало яскравим і феєричним. І навіть ті, хто перші години програми нудьгував, поверталися зі свята серед ночі вражені і задоволені, з очікуваннями і планами до наступного «Отрокова» у окремо взятій «Миньковецькій державі».