Пластилінові фантазії Олександра Гончарука

Про зустріч з Олександром Гончаруком ми домовлялися по телефону. Їдучи у відрядження в місто атомників Нетішин, ми не уявляли, кого зустрінемо. Отож,  звичайна багатоповерхівка. Неподалік на лаві сидить симпатичний чорнявий молодий чоловік. Як виявилося, це художник власною персоною. Познайомилися, розговорилися. “Мою творчість побачите, щойно відкриються двері ліфта”, – заінтригував нас Сашко.
 Двері ліфта відчиняються і перед очима постає цікава картина: усі стіни розмальовані графіті. На запитання, як сусіди реагують на таку творчість, Сашко посміхається і каже, що вони у захваті. Навіть пропонували розмалювати інші поверхи.
 У кімнаті на стіні висять власноруч виліплені картини. Найбільше вражають  тигр та папуга, яких так і хочеться помацати руками: кожна пір'їнка та шерстинка настовбурчені, створюючи об'єм, наче то не картина, а іграшка. А папуга взагалі був як справжній, який просто на мить застиг на місці. “Ідея з тигром виникла, коли я шукав подарунок на день народження свого батька. А оскільки він за гороскопом Тигр, то все само собою вирішилося. В Інтернеті я знайшов зображення тигра та почав працювати”, – розповідає Олександр.
 З папугою взагалі ціла історія. Сашко завжди, ще з дитинства, мріяв про якусь домашню тваринку, але батьки були категорично проти, тому мрія так і залишилася нездійсненною. Одного разу йому наснився папуга, тому Сашко  вирішив завести собі його у вигляді... картини. Ще одну ідею зі сну він також втілив у життя – створив Землю.   
 Перша спроба зробити пластилінову картину виникла півтора року тому, коли Сашко вирішив зайнятися чимось незвичним. Для створення картин обрав пластилін, бо жодного разу не зустрічав нічого подібного. Першою зробив картину з графіті. “Я шукав цікаві картинки в Інтернеті, але робив їх набагато яскравішими. З дитинства я захоплююся Японією, тому у моїх картинах східні мотиви, самураї. Остання робота – принц Персії, бо мені до вподоби однойменний фільм та комп'ютерна гра”, – каже Олександр.
 На створення картини йде чимало часу. Наприклад, якщо постійно сидіти та працювати лише над картиною, необхідно 10-12 годин. А оскільки Сашко працює слюсарем ремонтно-будівельного управління енергоремонтного підприємства ХАЕС, то створення картини затягується на кілька днів, а то й тижнів. Батьки підтримують сина у його захопленнях, спонукають до створення нових картин. Друзі замовляють йому картини на подарунки та для себе.
 “Одного разу мій друг попросив зробити портрет своєї дівчини по фото. Я погодився. Вийшло досить непогано. Друг був у захваті. Зараз я думаю над тим, аби зайнятися створенням портретів з пластиліну”, – ділиться Олександр Гончарук.   
 До речі, нетішинці вже мали змогу побачити картини Олександра Гончарука на виставках у місцевому краєзнавчому музеї та в мистецькій галереї “Арт-пласт”, де містян знайомили з захопленнями атомників.
 Окрім картин, Сашко ліпить й різні фігурки. Бере звичайні використані предмети: банки з-під кави, шампуню, навіть яйця, наносить на них пластилін - і ось вам “синій” з драже “M&M's”, хробачок з комп'ютерної гри “Wоrms”, їжачок, страус, скорпіон та інші дивні створіння.
 Світ захоплень не обмежується лише картинами з пластиліну. Сашко полюбляє грати у баскетбол та теніс, їздити велосипедом на тривалі прогулянки. У  свої 25 років він мріє про створення фітнес-центру, адже має освіту інструктора з фітнесу (закінчив Кишинівський спортивний інститут). Проте, навіть якщо мрія ця і здійсниться, пластилінові фантазії не залишить нізащо.