«Доньку» я не продам за жодні гроші», –

Молода панянка в барвистому, насиченому теплими кольорами вбранні, з витонченими рисами обличчя і пронизливим поглядом, приковує до себе увагу ще від самісінького входу у виставковий зал. Серед інших полотен, представлених у холі телерадіокомпанії «Поділля-Центр», на яких зображені переважно квіти – символи весни, вона настирно і впевнено вабить до себе. Це одна з найулюбленіших робіт пані Олени, на якій, зазвичай, як, і на портретах багатьох інших  митців, простежуються автопортретні риси.
Інше полотно, з яким художниця  також ніколи не розлучиться – це «Подоляни»: хлопчик і дівчинка, які взявшись за руки, гуляють під лапатим снігопадом. «Це також образ моєї донечки. А з нею – її чоловік-іноземець. А рідних – не продають», – посміхаючись пояснює пані Скорупська. До речі, донька вже бачила себе на роботах своєї талановитої неньки і, хоча вони їй подобаються, каже, що мама їй лестить!
«Ця виставка не має назви, – розповідає Леонід Коваленко, голова Хмельницької обласної організації Національної спілки художників України, – але вона присвячена нашим коханим жінкам, без яких не було б нікого й нічого на цьому світі. Тому ми презентували її саме напередодні Міжнародного жіночого дня. У ній взяли участь четверо з шести членів прекрасної половини нашої спілки».
На повні груди вдихнути аромати весни та насолодитися квітковою феєрією, можна іще протягом двох тижнів. Саме стільки часу пробудуть тут роботи подільських художниць. Не за горами й нові творчі сюрпризи, запевняє пан Коваленко, адже весна триває!