Обжинки у Миньківцях святкують по-своєму

Цьогоріч у дорослих і у дітей, які завітали на свято, просто очі розбігалися від феєричного дійства — тут розгорнулися виставки-ярмарки народних умільців, проводилися майстер-класи з лозоплетіння та гончарства, багаточисельні ятки вгиналися  від різної смакоти, а фотовиставка розповідала про історію краю.  Та й Миньківці для проведення цього свята обрали недарма. Адже саме тут колись існувала Миньковецька держава, до складу якої  входили 12 сіл, де вміло та вправно давав усьому лад відомий реформатор та генератор ідей граф  Мархоцький. Саме він і започаткував  свято обжинків - як вінець хліборобської праці та  добробуту. Церера ж, ще з античних часів вважається богинею родючості, звідси й пішла назва свята. Таким чином тісно переплелися минуле і сучасність. Фольклорне свято, як світлий спомин про Мархоцького, увібрало у себе найкращі давні традиції: театралізовану ходу центральною вулицею села, освячення хліба, веселі ігри та хороводи. Хліборобів та селян привітали представники влади. Своїми виступами глядачів потішили аматорські та фольклорні колективи, троїсті музики, а з Вінниці приїхав циганський хор.   Увечері відбувся гала-концерт зірок естради. Свої виступи дарували: скрипалька Майя Онищук,  учасниця проекту «Шанс» Олена Мороз, солістка Київського національного театру оперети Любов Сагат,  учасник проекту «Зоря щастя» Артем Підпалов та інші. А молодь танцювала на дискотеці до самого ранку.
Й усе — завдяки ініціаторам та організаторам свята — благодійному фонду «Відродження Миньковецької держави» та Дунаєвецькій райдержадміністрації. «Ми прагнемо відродити славні традиції нашого краю, – каже голова фонду Світлана Колісник, - воскресити надію на краще та підняти дух в односельців.  Адже сьогодні село переживає не найкращі часи. І коли на твоїх очах занепадає  батьківщина, до якої повсякчас тягнеться душа, бо тут — твоє коріння, то просто не можеш залишатися байдужим. Тому й виникла ідея влаштувати для миньківчан  щось особливе. Приємно, що в нашому фонді знайшлося чимало однодумців. Це, насамперед, моя донька Аліна та її чоловік Костянтин Скоморохови, Валерій та Ірина Олійники, Оксана та Ігор Нестерови, Петро Хохун, які суттєво допомогли в організаційних та фінансових питаннях». У майбутньому, за словами Світлани Володимирівни, фонд збирається подбати про  встановлення у Миньківцях пам'ятного Каменя Волі, а також — створення туристичного центру. Почали ремонтні роботи зі створення  музею «Літопис Миньковецької держави».