“Таємна вечеря” зі ста тисяч хрестиків

Мешканка Нетішина Марія Супрун працює в хімічному цеху Хмельницької АЕС вже двадцять років. І хоча робота забирає левову частку часу, жінка все-таки знаходить вільну годинку-другу, аби зайнятися улюбленою справою — вишивкою.
“Вишивання забирає багато часу, адже потребує від людини великої зосередженості та пильності, так само, як і на роботі. Треба уважно прораховувати кожен хрестик, щоб не помилитися, адже тоді доведеться переробляти усю роботу”, - каже Марія Василівна.
Тільки вдома у Марії Василівни понад два десятки вишитих картин, переважно це пейзажі та натюрморти. Радують око яскраві подушки з вишитими квітами, звірятами та птахами, чимало в неї й вишитих рушників. Багато робіт Марії Супрун знайшли своє місце у домівках рідних та близьких по Україні та Росії, зокрема, в Москві, Одесі, Санкт-Петербурзі тощо.
А ще жінка оздоблює вишивкою одяг своїх рідних. Вишиті в національному стилі сорочки одягають чоловік та двоє синів на великі свята. Незабаром й маленький внук Ілля одягне вишиванку, роботу над якою майже завершила майстриня.
Проте серед усіх вишитих робіт найдорожчі серцю майстрині ікони. З-під її вмілих рук вийшла ікона “Секстинська мадонна”, яку жінка подарувала Нетішинському Свято-Михайлівському храму Української православної церкви Київського патріархату.
А п’ять років тому пані Марія зважилася і вишила ікону “Таємна вечеря”, яка складається зі ста тисяч хрестиків. Тоді й презентувала її та ще кілька десятків робіт на виставці творчих працівників ХАЕС.