ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

«Хочу зробити бандуру сучасною»: Марина Круть – про переїзд, Євробачення та «нафталіновий» репертуар

Культура 1810
Зараз хмельницька бандуристка мешкає у Києві
Зараз хмельницька бандуристка мешкає у Києві. Фото: з фейсбуку Марини Круть

Інтерв’ю з хмельницькою бандуристкою.

Хмельничанка Марина Круть останні чотири роки мешкає в столиці. Вона випускає власні альбоми, навчає бандурного мистецтва дітлахів та підкорює Україну й світ любов’ю до бандури. Своєю історією та думками вона поділилася в проєкті «Зе інтерв’єр», новий випуск якого днями був опублікований на їх каналі в ютубі.

В інтерв’ю Марина розповіла чому більше не могла жити в Хмельницькому, як переїхала в Київ та мешкала в чоловічому гуртожитку бандуристів. Згадала про дитинство в рідному місті та стосунки з батьками. А ще – про перехідний вік і гаражі, які стали репетиційними базами. Не обійшлося й без відвертих тем про стосунки на відстані та як пандемія посприяла їх завершенню. А ще – про медитації та як почати творити.

«Що для мене бандура? Поясню. Це інструмент, з яким у мене певний зв’язок. Я не даю їй персоналізації, але я сідаю і крізь мене наче щось проходить. Я не знаю звідки береться ця музика. По-перше, коли я граю, мені стає краще жити. Я говорю через неї – через голос і через руки. По-друге, з нею бувають різні стани. Інколи легкого трансу, коли ти втрачаєш думки і входиш в потік. Вона – провідник», - розповідає в інтерв’ю Марина.

Записували інтерв’ю з хмельничанкою кілька днів, тож бандуристка поділилася думками на різні теми. Зокрема, у відео тривалістю понад годину артистка зізналася також чому хотіла перемогти на відборі Євробачення і як подружилася з реперкою Альоною Альоною.

Торкнулися й теми музичної світи. Як зазначила Марина, вона не має вищої музичної освіти і вважає це найправильнішим рішенням.

«У мене є дві авторські збірки, які я написала для дітей і для дорослих. Діти їх грають у школах, музичних училищах, іноді, в поодиноких випадках, в консерваторіях. Я не маю вищої бандурної освіти. І я вважаю, що це моє найправильніше рішення. Тому що десять років ми вчилися у віночках і вишиванках – ми не говоримо про «трушну» українську культуру, ми говоримо про «шаровари». Весь репертуар «нафталіновий», а діти його досі грають. Я пишу ці збірки, бо мені хочеться, щоб вони грали щось сучасне. Зараз приходить нове віяння після 2014 року. Нарешті дитина робить те, що хоче, а не те, що їх диктують», - коментує Марина.

Читайте також: Колекція старовинних хатніх ікон. Церква їх засуджувала, а музеї не приймали

Повне інтерв’ю дивіться у відео від «Зе інтерв’юер»:

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую