ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Кутя за давнім рецептом: як готують та яких традицій дотримуються

Культура 3002
За традицією, кутю ставили варитись ще удосвіта
За традицією, кутю ставили варитись ще удосвіта. Фото: з архіву

Кутя з Хмельниччини входить до енциклопедії української гастроспадщини України.

Минулого року напередодні Різдва рецепт куті з Хмельниччини поповнив українську енциклопедію «Українська гастроспадщина: традиції гостинності та культура приготування страв». Як традиційно готували кутю у нас і яких досі традицій дотримуються – у нашому матеріалі. А поділився особливостями приготування куті та традиціями, які побутували на Поділлі у різдвяні дні Хмельницький обласний науково- методичний центр культури і мистецтва.

Кутя з Хмельниччини

Інгредієнти:
• Пшениця товчена – 0,5 кг;
• Вода – 3 л.;
• Мак – 300 гр.;
• Мед – 200 гр. ;
• Родзинки – 100 гр.;
• Халва – 200 гр.;
• Горіхи – 200 гр. ;
• Цукати – 100 гр.;
• Цукор – 100 гр.

Приготування:
Спочатку потрібно зварити чищену пшеницю до готовності. Кип’ятимо воду додаємо до неї пшеницю. Кидаємо мед, цукор, халву, попередньо пропарені родзинки, також просмажені горіхи, потертий в макітрі мак. Все ретельно перемішуємо, даємо трішки настоятися. Перед подачею на стіл посипаємо кутю цукатами. Всі інгредієнти можна додавати за бажанням.

До приготування страви слід братись обов’язково з гарним настроєм, бо інакше їжа не вдасться.

Прикмети і традиції Святвечора

Основну святкову страву, яка зберегла символізм поминальної, – кутю, ставлять варитись ще удосвіта, щоб із першим промінням сонця вийняти із печі.

Пшеницю, з якої найчастіше роблять кутю, не можна мішати, бо вважається, що «пшениця на полі виляже». Коли зварилась пшениця господиня заливає мак кип’яченою водою щоб настоявся, зціджує воду і дає мак господареві, щоб тер. Господиня в жодному разі цього робити не може. А ще кажуть, що незаміжнім дівчатам не можна облизувати макогін, бо чоловік буде лисим.

Господині не слід у цей день щось позичати, бо «весь рік жебратиме». Також повернути своє, «щоб на рік не бракувало».

Перед тим як ставити на стіл 12 страв, під нього кидали сіно, щоб дітвора квокала для того, щоб велися кури. Сіно також стелили на сам стіл до нього на кути ставили зубці часнику, «щоб не водилася нечиста сила». Зверху стіл накривають святковою скатертиною. На стіл ставлять дідух, до столу подають дванадцять пісних страв. Кутю потрібно ставити посередені столу в новій макітрі або керамічній мисці. Ставлять стільки ложок скільки членів родини, а також - для померлих родичів. Коли родина сідає вечеряти - запалюється свічка, спочатку потрібно помолитися. Тоді господар першим бере ложкою кутю і починається трапеза. Куті треба обов’язково з’їсти три ложки.

Оскільки Хмельниччина славиться сухофруктами, то готують з них і вареники, і пиріжки, і, звісно ж, узвар. Він, поряд з кутею, є головною стравою на столі.

Після вечері, якщо в домі є незаміжні дівчата, то вони збирають усі ложки і йдуть на поріг стукати ними: в якому кутку загавкає собака - з того кінця потрібно чекати нареченого.

Після вечері традиційно відвідують вечірню службу. Кутю залишають на столі – щоб предки частувалися. У цей день також треба навідатися до своїх хрещених. Як кажуть «принести хрещеним вечерю».

Також після вечері вже можна колядувати.

До теми: Традиції на Поділлі: хто може посівати і для кого ж насправді залишають кутю

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую