“Дзвони Лемківщини”

Цього року вже тринадцяту «лемківську ватру» запалили у містечку Монастириськ Тернопільської області, місці найкомпактнішого проживання переселенців з Лемківщини.

Те, що побачила на цьогорічному фестивалі делегація хмельничан? приємно вразило їх своїм розмахом, яскравістю барв, усмішок, почуттям єдиної української родини, причетністю кожного присутнього до історичних подій, які відбуваються. Особливо вразила колона з 15 тисяч лемків, гостей з усього світу, котра урочистою ходою пройшла містечком. А під час перебування в обласному музеї лемківської культури і побуту хмельничанин Юрій Тарнович на фотокартці експозиції про найвідоміших лемків впізнав свого діда Юліана Тарновича з Торонто. У рамках фестивалю відбувалися різноманітні конкурси, змагання, виставки малярства, різьби, вишиванки, інших умільців, можна було скуштувати наїдків і напоїв, А вулицями містечка розгулювали чарівні жінки дівчатка у вишиванках, розписних кіптариках і постолах. До речі, відкривав святкове дійство наш земляк, нинішній голова Тернопільської облдержадміністрації Валентин Хоптян. Пісенно-танцювальна частина фестивалю тривала два дні і дві ночі.

Офіційна делегація з Поділля, з штандартом «Хмельницька область» складалася з представників чотирьох регіонів. Найчисельнішими були групи медиків з Хмельницького, бізнесменів з Волочиська. Хмельницькі лемки, які є учасниками усіх останніх фестивалів, свідомо приїхали з дітьми за день до початку. Взагалі вражала велика кількість «по-лемківськи гарно вбраних» маленьких дітей і підлітків зі своїми бабусями і дідусями - така собі естафета трьох лемківських поколінь. Але головне для зібрання лемків усього світу - це особисте спілкування. У подолян справжню бурю почуттів викликало спілкування з Катериною Русин з італійського міста Удінезе. «Все є у Європі. Є на що подивитися. Є культура і верховенство закону, але немає милих серцю Бескидів», - з тугою каже пані Катерина. Як символ естафети поколінь зворушливими також була передача від бабці з Івано-Франківська збереженої домотканої верети своїй правнучці. І, звичайно, запам’ятався епізод з участю делегата від Хмельницької регіональної делегації, лікаря обласної лікарні Юрія Терновича. Він отримав з рук голови Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександра Венгриновича рукопис свого діда Юлія Тарновича «Історія Лемківщини», яка була видана в 1936 році у Львові, неодноразово видавалась у Канаді. Отримати такий дарунок від дідуся Юрію допомогло СБУ, яке відкрила свої архіви.

Апогеєм дійства став святковій концерт, програма якого передбачала сімдесят виступів виконавців лемківської пісні, музики і танців з Польщі, Сербії та України. У високохудожню музичну палітру гарно вписалися дві пісні «Ой верше, мій верше!» та «Ой заграли музики!» у виконанні хмельничанки Ольги Козацької, котра має коріння лемківського роду.

До речі, на Хмельниччині діє осередок регіонального суспільно-культурного товариства «Переселенці» яку очолює член Хмельницького міського центрального проводу Народного Руху України Микола Букацький, На Хмельниччині найбільше колишніх переселенців проживають в Хмельницькому, Волочиську, Полонному, Камянці-Подільському, Городку та Ярмолинцях. У 2010 році географія товариства розширилася за рахунок представників з Полонського, Волочиського районів. Мрія пана Миколи об’єднати усіх лемків, які живуть на Поділлі. Тому усіх лемків він запрошує до свого офісу на вулиці Кам'янецькій, 106 у Хмельницькому, телефони в обласному центрі: 67-00-81, 65-64-97. Подільська лемківська світлиця відчинена щодня для всіх !

Ігор ЯВОРСЬКИЙ.