ye-logo.v1.2

Картини з різаних ниток та гофрованого паперу

Культура 9176
Про ниткопис Оксана Курілова (праворуч) прочитала в журналі про ниткопис і вирішила спробувати
Про ниткопис Оксана Курілова (праворуч) прочитала в журналі про ниткопис і вирішила спробувати. Фото: автора

Виготовляють учні Старокостянтинівської загальноосвітньої школи №4

Ці чудові барвисті картини-килими розміром з великий ватманський листок викликають справжнє захоплення і здивування. Здається неймовірним, що такі складні за сюжетом і різнобарвною палітрою кольорів композиції можуть виконувати діти. Як запевняє вчителька трудового навчання Старокостянтинівської загальноосвітньої школи №4 Оксана Курілова, якщо правильно організувати колективну творчість, то з такою роботою можуть впоратися не тільки старшокласники, а й учні початкових класів.
“На перший погляд, здається, що це вишиті полотна, а насправді картини виконані нетрадиційною технікою, яка нині досить рідко трапляється - ниткописом. Усе, крім контурів малюнків, викладено різаними нитками, завдяки чому зображення набуває об'ємності та бархатистості”, - пояснює моя співрозмовниця. Як виявляється, зробити це досить просто. Для того, щоб виготовити таку картину, потрібні лише різнокольорові нитки для вишивання, ножиці та клей ПВА. За основу можна взяти звичайний ватманський папір, картон, пінопласт, ДВП, ДСП, фанеру, дошку чи будь-який інший матеріал. На ньому простим олівцем наносяться контури малюнка, на які, щоб виділялося, приклеюється суцільна нитка відповідного кольору. Середина також змащується клеєм і, поки він не засох, заповнюється дрібно нарізаними нитками. “Найважливіше, мабуть, нарізати нитки - чим дрібніше, тим «пухнастішим» буде малюнок”, - пояснює секрети свого «ремесла» Оксана Курілова. Цим захоплюючим видом мистецтва вона займається трохи більше року. Якось прочитала в журналі про ниткопис і вирішила спробувати. Зробила декілька невеличких картин. Дуже сподобалося. Поділилася своїм надбанням з Людмилою Собченко, яка донедавна працювала педагогом-організатором у школі №4, а зараз - методистом міського відділу освіти. Вона й запропонувала до виготовлення цих незвичних картин долучити школярів.
Отож педагогам залишається тільки нанести на майбутньому полотні контури зображень, нарізати різнокольорових ниток. “Такі заготовки розкладаємо на столах у майстерні. На перервах та в позаурочний час сюди приходять діти і з великою цікавістю та задоволенням наклеюють на них дрібно нарізані нитки. Ви б бачили, яка безмежна радість сяє на обличчях школярів, коли з-під їхніх рук з'являються перші штрихи майбутньої картини”, - розповідає Оксана Володимирівна. Виготовлення однієї такої колективної роботи може тривати від двох днів до одного тижня.
“Чим більша за розміром картина і контрастніші на ній кольори, тим краще вона сприймається. Тому й намагаємося виготовляти свої полотна на ватманському папері формату 40х60 сантиметрів і більші”, - каже Оксана Курілова.
Не менш привабливі і картини, виготовлені також за нетрадиційною технікою - торцюванням. Для цього необхідні різнокольоровий гофрований папір або серветки, простий олівець і клей ПВА. За основу найкраще підходить пінопласт. На одному чи декількох склеєних докупи квадратах простим олівцем виконується малюнок. Невеличкий квадратик розміром 1х1 сантиметр гофрованого паперу намотується на загострений кінчик олівця. Змазується клеєм і проколюється в пінопласт. Олівець витягується, а папір у формі перевернутого зрізаного конуса залишається у пінопласті. Біля нього втикається другий, третій. Крок за кроком Оксана Курілова викладає контур майбутньої картини. А середину малюнків заповнюють учні. Ця справа, їх захоплює не менше, як виготовлення картин різаними нитками. Поки що виготовили три такі картини за мотивами дитячих казок: «Колобок», «Три качечки», «Зима».
“Роботи за технікою торцювання можна часто бачити на виставках учнівської творчості, котрі проходять в Старокостянтинові та Хмельницькому. Це, як правило, лише окремі зображення: квітка чи гілка дерева на фоні білого пінопласту. А у нас же довершений малюнок, що надає картині не тільки колоритності, а й об'ємності”, - каже пані Оксана.
Ще вона має наміри разом зі своїми учнями виготовити серію картин із природних матеріалів. Перша спроба уже була. Старокостянтинівці та гості міста ще й досі пригадують неповторний замок Костянтина Острозького, всі елементи якого були виготовлені з різнокольорових листочків кущів, пелюсток квітів, а дах з лусочок соснової шишки.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую