5 книг Галини Арiон

Читати я почала ще до школи й читала «запоєм», навіть вночі під ковдрою з ліхтариком.

1. Моєю першою книжкою був твір нині абсолютно забутий, але для мене все, про що я тоді прочитала, і сьогодні наче живе. Це «Незвичайні  пригоди Карика і Валі» – про двох дітлахів, що випили еліксир батька-винахідника, стали малесенькими і загубилися серед велетенських хащів та агресивних комах.

2. Незабутнє враження отримала я в дитячі роки від фантастичної книжки «Гіанейя» про дівчину-інопланетянку, яка випадково потрапила на Землю, і процес її адаптації в нашому суспільстві був описаний так талановито, що я назавжди полюбила фантастику.

3. Може, тому стали згодом такими близькими моєму серцю і книжки Жюля Верна «Діти капітана Гранта» та «П’ятнадцятирічний капітан»,
«20 тисяч льє під водою». Мандри, пригоди, ризики, мужні, відважні люди назавжди полонили моє серце.

4. А потім мені до рук потрапив «Граф Монте-Крісто» Олександра Дюма, і це було чергове потрясіння від людської зради і благородства, кохання і помсти. Все так чітко розділене, такими яскравими барвами розписане!.. Напевне, відтоді, романтика у книжках для мене – необхідний атрибут для світлого читання.

5. У дорослому віці читала багато. Але потрясли мене три книги: «Принижені та скривджені» Достоєвського, “Гранатовий браслет” Купріна і «Ася» Тургенєва. І, звичайно, любов всього життя – Олександр Грін – з його «Червоними вітрилами» і «Тією, що біжить хвилями»! Невимовна насолода від читання цього мережива слів, складених якимось незбагненним дивом у речення, що зачаро-вують і душу, і розум, і серце! Давайте читати щодня і завжди!