На пилці, мітлі, жерстяних банках, граблях та горнятках

А ще в арсеналі народного козацького ансамблю шумових інст- рументів «Веселі музики» Новоселицького НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів, ліцей»  є сопілки, ложки, барабан, гармонь та діжкострун. Саме на цих інструментах маленькі артисти здобули собі популярність.

Майже тисяча гривень за виступ
Хоча, справжня слава до нинішнього колективу «Веселих музик», які грають, за словами їхнього незмінного керівника Василя Чумака, на усьому, що пищить, дзеленчить та грюкає, прийшла на останній виставці «Агро-Поділля-2010», де музики представляли свій Полонський район. Тоді, колектив наробив такого фурору, що випадково назбирав за свій виступ майже 1000 гривень від здивованих відвідувачів обласного ярмарку – люди просто пхали гроші в інструменти учасників. Та, за словами Василя Георгійовича, сходження незвичного музичного колективу розпочалося ще у 1982 році, коли у Новоселицькій школі розпочав свою діяльність ансамбль ложкарів. Згодом керівник колективу купив професійну сопілку і, самостійно освоївши інструмент, паралельно створив у школі ще й ансамбль сопілкарів…

Людина-оркестр
До речі, Василь Чумак у Новоселиці людина унікальна. Про таких кажуть «самородок». Ще у дитинстві пильно придивлявся, як працює сусід-тесля, слухав його поради, і сам почав пробувати майструвати. В сьомому класі зробив табуретку, стола, потім опанував роботу з каменем. А ще полюбляв  плести з соломи капелюхи та кошики. Проте, найбільше хотілося навчитися грати на акордеоні. «Я добре вчився у школі і пам’ятаю, як мама сказала мені, що якщо добре закінчу сьомий клас, то вона мені купить акордеон, – згадує пан Василь. – Я дуже чекав на той день і донині пам’ятаю, як мама занесла до хати, звісно, не акордеон (ми дуже бідували), а гармонь, і я розплакався… Ось тоді у мене і з’явилася неймовірна любов до музики. Сам вивчив ноти, почав підбирати музику. Коли пішов у армію, організував самодіяльність, а з поверненням в село одразу прийняв посаду завклубом».
За багато років Василь Георгійович урізноманітнив й інструменти і програму колективу. Нині ансамбль «Веселі музики» має у своєму арсеналі музичних інструментів стільки, що його керівник та учасники перерахувати не можуть. Кажуть, легше назвати те, на чому вони не грають. Та його незмінний керівник донині мудрує, чим би то незвичним заінтригувати виконавців та слухачів. Ось, до прикладу, декілька років тому назбирав використані бляшанки від дезодорантів, скріпив їх двома рейками, щоб вони вільно крутилися, і створив новий музичний інструмент.
До речі, свій найперший «шумовий» інструмент Василь Георгійович пам’ятає донині. Це був величезний рубель, котрий в поєднанні з дерев’яною ложкою видавав неймовірний звук. Потім він його вдосконалив, зменшивши та додавши довжелезну ручку для того, щоб було легше тримати. Пізніше зі старої розкладачки зробив тримач з гаками, на яких прикріпив бляшанки та рядами поклав скляні пляшки. Ось іще один інструмент вийшов. Музику пан Василь чує у всьому, а тут ще  й учасники колективу шукають запчастини та майструють. Десь підточив, десь нарізав бляшанку до тембру підібрав – і диво-інструмент готовий…
Сьогодні у незвичному колективі шумових інструментів Василя Чумака 25 учасників – 12 дівчат та 13 хлопців з третього по 11 клас. Потрапити сюди може кожен бажаючий, проте,  кастинг жорсткий. По-перше, бажаючих, виявляється, дуже багато (все ж таки колектив популярний далеко за межами рідного селища), а по-друге, нових учасників прослуховує сам колектив. Таку демократію Василь Гергійович підтримує повністю. Каже, що саме діти зі своєю безпосередністю є найкращою приймальною комісією. Та найголовніше, усі в колективі розуміють, що кожен учасник повинен вміти замінити один-одного.

Україна – має талант. А гроші?..
Ще на початку 90-х років, коли колектив «Веселі музики» був щойно створений і в його арсеналі з’явилися перші шумові інструменти, а в репертуарі було лише біля 30 музичних творів, у нього були одні з перших гастролей за межами області. Тоді Одеса, Ялта та Київ аплодували незвичному колективу, а про його керівника та учасників заговорили. Згодом унікальний ансамбль гастролював у Польщі, куди їх запросив польський консул. Нині репертуар музик з Полонського району нараховує понад 100 музичних творів і, здавалося б, усі дороги їм відкриті. Проте, колектив, який у 2001 році став народним, а у 2006 здобув статус козацького, нині не має змоги виїжджати на гастролі. Дипломант багатьох фестивалів та конкурсів «Веселі музики» просто не має на це коштів. В минулому році, за словами керівника ансамблю, сільська рада закупила учасникам нові костюми, але можливості їх продемонструвати немає ніякої. Ані школа, ані батьки, ані керівник колективу просто не мають фінансової можливості показати, на що здатні жителі Хмельниччини.