ye-logo.v1.2
«Єдині новини» на Хмельниччині та Україні. Для цього натисніть на трансляції хмельницьких і всеукраїнських телеканалів, або слухайте радіо khm-radio.ye.ua чи radio.ye.ua
"Єдині новини" на Українському радіо

Добротворчість – не підлабузництво

Культура 2816

Без добрих справ не може прожити кам'янчанин Юрій Савін

Юрій Савін знову змусив замислитися: а як часто ми робимо добро?!. Для нього це, можна сказати, одне з головних життєвих правил. На цей раз Юрій влаштував у кам’янець-подільській школі №1, рідній для його синів Ярослава та Богдана, свою фотовиставку «Кам’янець - місто мрій”, і всі роботи подарував цьому навчальному закладу. А що ви подарували школам, де вчилися ваші діти?!
Ніхто не може звинуватити цього чоловіка в підлабузництві до вчителів та адміністрації, корисливості : його хлопці вже давно дорослі. Велика вдячність вчителям за виховання дітей переповнює серце фотохудожника. Світлини Юрія прикрашатимуть шкільні коридори та запрошуватимуть дітей помріяти про те, яким буде місто в майбутньому, який шлях у житті обере кожен із них, якою людиною виросте. Може, когось із нинішніх школяриків підштовхнуть до вибору майбутньої професії чи хоча б хобі.
Об’єктив напоготові
У родині Савіних захоплення фотографією почалося з того, що батьки подарували сину найпростіший фотоапарат «Школяр». Із зачудуванням проявляв Юрко перші знімки, невідривно спостерігаючи, як на білому листку фотопаперу все чіткіше проступають обриси фортечних веж, обличчя людей. Фотохудожнику вже минуло 50. За ці роки в його руках побувало багато різної фото- та відеотехніки. Темою його творчості так і залишилися міський пейзаж та архітектура. Свого часу редакція журналу «Пам’ятки України” запросила його в позаштатні кореспонденти. Оцінили професіоналізм та акуратність Савіна і в українсько-американській фундації, яка вела розкопки пам’яток у Кам’янці. Жодної найменшої знахідки не пропустив Савін,усе відзняв. А ще він любить ловити миттєвості життя. До слова, саме так називався його недавній ювілейний вернісаж. Ось світлина «Музика Старого міста». На Замковому спуску, де видніється Стара фортеця, сидить під кам’яною стіною скрипаль і видобуває звуки зі свого старенького інструмента, в яких вмістилася вся його душа. Вулицею йде молода пара, яка мимоволі заслухалася тією мелодією. Музика насправді оселилася в цій світлині, а сюжет для неї поставило саме життя. Юрію щастить на таке. А фотохудожник тільки ловить мить.
Але часом таких миттєвостей доводиться довго чекати чи шукати їх, тримаючи об’єктив напоготові. За цікавими кадрами вирішив ходити в експедиції. Такі «вилазки» запровадили фотографи ще на зорі незалежностіУкраїни, коли в Кам’янці активно працювало історико-культурологічне товариство «Подільське братство». Юрій Савін прийшов сюди одразу ж. Удома бракувало грошей навіть на хліб, але на чергову поїздку щоразу знаходилися. «Братчики» були першими, хто фіксував унікальні старожитності краю на плівку. Юрій ніколи не записував, скільки кадрів зробив, скільки знімків надрукував. На це не вистачало часу. Він, дуже врівноважений та непоспішливий на вигляд, завжди поспішає відзняти те, чого нащадки вже можуть і не побачити. Пленери та експедиції в села подільського краю з багатющою історією – Маліївці, Сокілець, Гуту-Яцковецьку Дунаєвецького району, Китайгород, Демшин, Панівці, до затопленої Бакоти Кам’янець-Подільського району – це «канікули» сьогоднішнього співробітника Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника Юрія Савіна та його колег по музею і фотоклубу «Погляд».
Мало бути митцем, треба ще й - борцем
Немарно саме Юрія Савіна з першого дня фотомайстри міста обрали керівником «Погляду». За рік-два клуб устиг заявити про себе в Україні, й за кордоном. Юрко наче передав організації власну активність та працелюбство. Ось лише в 2009 році Савін організував (або взяв участь) у 10 виставках та конкурсах. Повсякчас його знімки друкуються в українських та закордонних виданнях. Що означає «виставитися», знає далеко не кожен, хто любить фотографію. Треба ж подбати про рами, скло, друк світлин, домовитися про приміщення – усе це коштує немалих грошей. Щодо останнього – виставкового залу, то тут і Юрій Савін, і його одноклубники написали за цей час десятки звернень до влади. Наразі керівництво міста запевняє: виставковий зал, який кілька років тому необачно перетворили в дозвільний центр, знову запрацює, але з Нового року. Уявити таку «експропріацію» хоча б у Польщі було б неможливо. Члени «Погляду» дружать із польськими фотохудожниками і вже знають достеменно: до послуг польських фотомитців - найкращі зали.
«Кожен кадр у Юрія завершений: і психологічно, і технічно, - каже член Національної спілки фотохудожників України Дмитро Яровий.- Це витвори фотомистецтва. Мені уявляється пісочний годинник, де мислення фотографа ніби «перетікає» в світ сприйняття глядачів і отією «перетинкою» в «годиннику» є об’єктивом Юрієвого фотоапарата. Так я уявляю творчий процес Юрія».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення

Робота для вас

  Так  Ні, дякую