ye-logo.v1.2

Василь Вітер: „Богдан Хмельницький – однолюб”

Культура 5711

Незабаром відбудеться перегляд документального фільму Василя Вітра „Богдан Хмельницький”.

Ця стрічка є частиною серіалу „Гра долі”, в основі якого – прагнення показати глядачеві невідомі аспекти життя видатних українців, руйнуючи неправильні стереотипи, що склалися про них. Ми розшукали відомого столичного сценариста, кінорежисера та засновника київської студії „ВІАТЕЛ”, аби з перших уст дізнатися про його власне документальне трактування однієї з канонічних особистостей нашої історії – гетьмана Богдана Хмельницького.
– Пане Василю, для багатьох, хто вже встиг подивитися кінострічку, майже двогодинна повнометражка не лише розкрила невідомі аспекти життя цієї визначної людини, але й стала значним поштовхом до переосмислення та зміни свого ставлення до нього. А яким Богдан Хмельницький постав для Вас особисто?
– Я відкрив його для себе заново, як мужчину, лицаря, могутнього українця. І, перш за все, як людину, якій, як кажуть, ніщо земне не чуже. Він також закохується, хвилюється і потерпає від поразок…
Зазвичай, на Хмельницькому зосереджуються як на політикові та гетьмані, але рідко коли говорять про те, як він виховувався. Мене, як режисера, найбільше зацікавили його дитячі та юнацькі роки. А виховувався гетьман у лицарському дусі, на Січі. Отримавши освіту в Братському колегіумі у Києві, вступив до єзуїтського – у Львові. Мало кому відомо, що Богдан Хмельницький товаришував з польським королем Владиславом ІV і навіть одного разу врятував йому життя. Саме за це той подарував сміливому гетьману золоту шаблю, якою він дуже пишався.
Для мене новиною став і той факт, що від першої дружини Хмельницький мав дев’ятьох дітей, з яких вижили лише п’ятеро. А ще він був дуже вразливою людиною і однолюбом: усе своє життя він кохав лише одну жінку. Хоча одруженим був тричі… Я навмисно не називаю імені його коханої, нехай це буде інтригою для глядачів – вони дізнаються про все під час перегляду.
– У документальному серіалі „Гра долі” Ви часто звертаєтеся до приватного життя своїх героїв. Це своєрідний тактичний кіношний хід, аби привернути увагу глядача, чи Хмельницький, як „мужчина”, „чоловік” і „людина” – має суспільно-історичне значення?
– Безперечно, усі перераховані характеристики дуже важливі, оскільки гетьман у картині подається, передусім, через призму особистого життя, часом доволі драматичного. Чомусь зазвичай герой має бути позбавлений будь-яких проявів звичайних людських слабкостей, а насправді є життя людини і його треба бачити. А буває навпаки – увага акцентується тільки на „брудній білизні”.
Створюючи фільми, я орієнтувався головним чином на глядача і переконався, що найцікавішою є правдива людська історія. І в той же час, усі вони побудовані винятково на науковому підґрунті за матеріалами історичних джерел. Документалісти працювали майже п’ять років, ретельно вивчаючи усі можливі документи бібліотек та архівів.
– А де саме проходили зйомки історичної стрічки „Богдан Хмельницький”?
– Звичайно ж, у родинному маєтку гетьмана в Суботові. А ще – у Києві, Чигирині, Переяславі-Хмельницькому, Батурині, Білій Церкві, Кам’янці-Подільському, Збаражі, Пилявці... Ми побували майже в усіх куточках, пов’язаних з життям гетьмана.
Іноді траплялися курйози. Так, спершу нас (героїв кінострічки – авт.) хотіли поселити у дерев’яних хатах, на кшталт таких, у яких жили хіба що десь в глибинці Росії... Або ж у фільмі „Тарас Бульба” вояки на Січі виглядали так, як старі бомжі... Ну, як, скажіть, старі діди могли перемагати в боях одну з найкращих армій світу? Насправді, вони ніколи не доживали до поважного віку і старших за 30 на Січі не було.
– Яких іще історичних персон Ви плануєте „реінкарнувати” на своїй студії найближчим часом?
– „Реінкарнація” – слово занадто містичне для моєї професії... А от реконструювати – максимально наблизити до глядача, дати йому можливість зрозуміти і осмислити героя та, власне, історію – планую ще багатьох історичних постатей. У списку 250 осіб (серед них є і подоляни), і якщо я зараз почну їх перераховувати – це займе дві години, як мінімум. Крім того, як і багато інших кіношників, я – „забобонний”, тому назв майбутніх проектів поки що не розголошуватиму.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую