ye-logo.v1.2
20 Вересня, 2020

Перлина України

Культура 3613
Фото: автора

Так називають біосферний заповідник «Асканія-Нова», який розташований в смт Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області

Це єдина у Європі ділянка степу, якої ніколи не торкався плуг. Одним словом, незайманий степ і у цьому його унікальність. Колись давно цілинний степ пролягав від лівого берега нижнього Дніпра до самого Азовського моря, на якому паслися стада турів та інших копитних тварин. Нині цей степ зберігся лише у межах заповідника «Асканія-Нова». Створив цей заповідник більше 100 років тому відомий того часу землевласник Фрідріх Фальц-Фейн, котрий народився в Асканії-Новій, та з дитинства любив овець, коней. Не менше він любив й степ і, щоб зберегти його первозданність, з унікальною рослинністю, тваринним світом, для нащадків, він вивів з землекористування 10 тисяч га і організував в Асканії-Новій заповідник. Фрідріх Едуардович не обмежився лише збереженням цілинного степу, він створив в Асканії-Новій зоопарк. З усіх континентів планети він привіз рідкісних тварин і пташок, а також першим у світі завіз з Монголії в 1899 році дикого коня Пржевальського. Нині в заповідному степу випасається найбільший у світі табун коней Пржевальського (90 коней), яких вже з Асканії Нової тепер завозять назад в Монголію, де вони зовсім зникли.
Заповідник «Асканія-Нова» належить до 100 великих заповідників і парків світу. Площа заповідника складає 33 307,6 га, з них 11 054 га — «абсолютно заповідна» степова зона. Асканійський степ вважається типчаково-ковиловим. У заповіднику є не менше 1155 видів членистоногих, 7 видів земноводних та плазунів, 18 видів ссавців, в різні пори року прилітає більше 270 видів птахів, з яких 107 видів залишаються на гніздування. Нині до складу заповідника входять ділянка заповідного степу, акліматизаційний зоопарк і дендропарк.
Журналістський прес-тур відбувався наприкінці жовтня, і нам не довелося побачити степ, заквітчаний тюльпанами, ірисами, гіацинтами, ромашками, про що захоплено розповідала наша екскурсовод, пані Тетяна. Ми побачили його сірим. Сильний вітер здіймав суху траву, але від цього настрій не погіршився і вражень не поменшало, адже степ постійно відповідно до пори року змінює своє забарвлення.
Коли група журналістів опинилася на території, де вільно паслися копитні тварини, першими ми побачили двох шотландських поні. Вони не боялися людей, дозволили підійти поближче, і були не проти, щоб їх попестили і навіть, як нам здалося, позували перед об’єктивами фотоапаратів. Більше нам не пощастило близько побачити інших тварин, які паслися у степу. Ми мчали степом на двох «Газелях», однак при будь-якій спробі наблизитися до антилоп, коней Пржевальського, оленів, сайгаків, куланів, вони подалі бігли від нас. За 20 метрів нам вдалося побачити бізонів, і найсміливіші намагалися підійти до них ближче, однак екскурсовод попередила, що це небезпечно, вага бізона-самця від 1,2 тонни. До речі, тут найбільше стадо бізонів – близько 60 тварин.
Оаза в степу
В заповіднику створена зона поступового переходу степу у лісостеп, засаджений засухостійкими кущами та деревами. Опинившись в дендропарку, ми були вражені різноманіттям кольорів листя дерев, ягід кущів: від жовтого до помаранчевого, від яскраво-червоних кетягів калини, горобини, ягід глоду до смарагдово-зелених туй, сосен, ялин. Поряд із витвором природи, безкрайним степом примостився рукотворний парк, який посадили люди, а, щоб ці рослини вижили у спекотному влітку і холодному взимку степу, вони напоїли його водою, яка за допомогою спеціальних ариків поширюється усім парком від водонапірної башти, побудованої у 1890 році у стилі середньовічного замку. Дендропарк є найбільшим за площею (182,2 га) ландшафтним зрошуваним парком України, а також пам’ятником садово-паркової архітектури XIX століття.
Це своєрідний живий музей, генофонд якого нараховує 748 видів і 190 садових форм і сортів дерев, 1500 видів і сортів трав’янистих квітково-декоративних рослин, 121 вид – реліктові, рідкісні та зникаючі рослини, з них три занесені в Міжнародну Червону книгу, і 15 – в Червону книгу України. Росте в парку й найдавніше дерево, релікт ери мезозою – гінкго-білоба.
У дендропарку – унікальна колекція туй (80 видів). Є тут гостролистий клен, алея колоноподібної форми дубів, ясен, в’яз, акація, кримська сосна, ялівець. Парк був розпланований за суворим планом, окрасою його став дивовижний ставок, обсаджений плакучими вербами і різними деревами. Грот біля ставка теж має свою родзинку. Колись біля нього, як повідала наша екскурсовод, знімали сцени з фільму «Діти капітана Гранта».
Зоопарк
В зоопарку заповідника площею 61,1 га утримуються екзотичні тварини: південноамериканські верблюди, зебри, індійські та африканські антилопи, благородні та плямисті олені, лами, шотландські поні, дикі коні – тарпани (кінь Пржевальського), американські бізони, кафрські буйволи, туркменські кулани, сайгаки. За словами екскурсовода, сайгаки – найдавніші копитні, ровесники мамонтів, і в заповіднику прекрасно розмножуються, споживають 190 видів трав. Протягом року вони подвоюють стадо. Кулани цінуються за цілющий жир, кольоровий сап’ян . Колись за одного кулана давали п’ять баранів. Велика колекція птахів: африканські страуси, ему, нанду, фламінго, чаплі, вінценосні журавлі, дрохви, фазани – близько 40 видів.
Якщо першими в степу нас зустріли поні, то в зоопарку – павичі. Вони тут гуляють вільно, за межами кліток, не звертаючи жодної уваги на присутніх. Всі кинулися їх фотографувати, бо де ж побачиш таке, щоб заморський птах, овіяний легендами, розгулював алеями зоопарку.
Орніто-парк
Всього в Асканії-Новій на волі 259 видів птахів. На місцевих ставах зупиняються на зимування до 20 тисяч перелітних птахів. За кільцями на їхніх лапках орнітологи зоопарку визначають маршрути їхньої міграції. Часто тут зупиняються гості з Арктики, Америки, Австралії.
Восени на ставку збирається велика кількість перелітних птахів: різні види качок, багатотисячні зграї журавлів, сірих гусей, куликів. Сірі гуси, на відміну від домашніх, які сичать, дуже дружелюбні. Побачивши людей, підходять близько. Вони знають, що іноді відвідувачі їх пригощають.
Половецькі статуї
На території заповідника є 14 кам’яних статуй. Колись від західних рубежів Монголії до Дніпра половці залишали багато статуй, так звані кам’яні баби. Баба, вірогідно, походить від тюркської baba «дід, предок» (ім’я міфологічного покровителя великої рогатої худоби. Вони, як і раніше, оберігають тварин і заповідні степ й дендропарк від усіляких негараздів.

Коментарі:

До теми

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Інформація з інших ресурсів

Останні оголошення
  Так  Ні, дякую