Капітана Дмитра Дунця поховали на ружичнянському кладовищі

Майже половину свого життя Дмитро Дунець віддав служінню державі. З 1999 року Дмитро проходив службу в підрозділах протиповітряної оборони. Завдяки сумлінній праці, від простого рядового дослужився до начальника радіостанції. У 2003 році вступив до військового інституту внутрішніх військ МВС України.
Після випуску Дмитро проходив службу у полку спеціального призначення «Тигр», що дислокується на території Кримського півострова, на посаді помічника начальника фінансової частини. А близько року тому став начальником фінансової служби військової частини 3035 управління Східного територіального командування, що у Луганську.
Проте цими днями Дмитро Дунець повернувся туди, звідки понад 14 років тому пішов на службу – у рідний будинок у Ружичній. 31-річного капітана не стало у четвер, 30 січня. Помітили це його товариші по службі.

В останню путь Дмитра Дунця проваджали понад 50 військових та міліціонерів.

«Наша частина більше місяця у Києві виконує завдання по охороні громадського порядку. Дмитра змінили, приїхав відпочивати і не прокинувся. Інші хлопці попросиналася і побачили, що Дмитро не встає. Судово-медична експертиза показала, що проблема виникла саме із серцем. Перед смертю він заступив на добу. У його день ніяких сутичок не було. Все спокійно», - розповідає заступник командира військової частини, де служив Дмитро Дунець, Олександр Росляков.
Заупокійну молебень справили у Свято-Успенській церкві, у рідному для Дмитра мікрорайоні Ружична. Востаннє віддати честь приїхали й військові побратими з Криму та луганської частини, де служив 31-річний капітан.
«Якщо сказати по-простому, то Дмитро був простим нормальним офіцером. У будь-якій ситуації можна було до нього звернутися і він допоможе. Він менше року у нас прослужив, перевівся з полку спецпризначення внутрішніх військ «Тигр». У нас служив начальником фінансової служби. Знав свою справу», - каже товариш Дмитра по службі.
Храм не вмістив усіх, хто проводжав померлого в останню путь. Недивно, що майже половину із присутніх складали правоохоронці.

31-річному офіцеру в останнє віддали честь прощальним салютуванням.

«Це була добра і щира людина. Фахівець своєї справи. Людина, яка гідно служила, бажала зробити добру кар’єру, але у той же час завжди приходив на допомогу іншим. Він справжній офіцер, який гідно виконував свій військовий обов’язок та присягу. Дмитро назавжди залишиться у нашому строю. Він не ховався за спинами інших», - охарактеризував свого підлеглого Олександр Росляков.

Поховали Дмитра Дунця на кладовищі у мікрорайоні Ружична.

Опісля панахиди Дмитра Дунця повези на кладовище. Саме там його посмертно нагородили останніми орденами. Прощальне салютування з автоматів і… все. Ось так в одну мить батьки втратили сина, дружина – чоловіка, військові - побратима. Рідні ще довго не полишали кладовища - важко усвідомити втрату, коли нещодавно ти ще спілкувався по телефону, а наступного дня тебе повідомляють про непоправне.

Дмитро Дунець віддав життя служінню народу.

Висловлюємо співчуття рідним та близьким Дмитра Дунця.