Армійський снайпер з Хмельницького: «Беркут» порушив навіть правила війни»

– Снайпери частіше користуються гвинтівкою СВД (снайперська гвинтівка Драгунова. – Ред.). Але під час багатотисячних демонстрацій їх робота неефективна. Навіть якщо снайпер прибере одну людину, це нічого не дасть. Бо мало що з нею могло статися: посковзнулася, штовхнули – цього не видно. У Москві 1993 року, коли був путч, працював кулемет. Люди падали пачками, це – ріки крові. Така штука діє психологічно на народ, він починає тікати. На Грушевського снайпер може працювати тільки для спостереження і на випередження. Щоб почати стріляти – йому треба як мінімум п'ять підтверджень від свого керівництва. Снайпер – це людина, яка якісно натискає на спусковий гачок, але не приймає рішення «ліквідувати ціль». Може лише доповісти нагору, що є така-то ціль і така-то небезпека.
Сергій Нігоян і Михайло Жизневський стали випадковими жертвами. «Беркут» стріляв цілеспрямовано у натовп, конкретного завдання прибрати когось не мав. Стріляли з боку Кабміну. Білоруса вбили в серце. Куля пройшла навиліт. У Нігояна цілили з відстані 10–15 метрів із мисливської рушниці СКС. Патрони до неї продаються в магазинах зброї, купити їх просто. Стріляв не снайпер. Фахівцеві достатньо пострілу, а там було чотири. Тому інформація, що обох чоловіків убили із снайперської гвинтівки Дегтярьова - «фейк». Її кулі калібром 7,62 на 54 пройшли б навиліт і не застряли в тілі.
Протестувальники розповідали, що «Беркут» кидав гранати, начинені цвяхами й болтами. Звісно, це заборонено. Але бійці по той бік барикад стоять на холоді, злі – треба кудись дівати емоції. Інакше навіть у самому дисциплінованому підрозділі почнуться хитання. Тому «беркутята» могли кидати гранати, начинені цвяхами й болтами, і палити з рушниць.
Міліція стріляє не лише гумовими, а й металевими кулями, що діють на ураження. На розі біля готелю «Дніпро» є зупинка з металевого профілю. На одній зі стінок зверху – чітка вм'ятина від кулі. Слід такий, як дно у пластикового стаканчика. Гумова куля такий не залишить.
Гумові й холості кулі вважають несмертельними набоями. Але якщо стріляти впритул та ще й на рівні скроні або очей – убити можна запросто. Гумовими кулями дозволено цілити не ближче 15–20 метрів, за правилами. «Беркут» стріляв із 5–10. Це кулі зупиняючої дії, цілити можна тільки по ногах. А спецпризначенці лупили по корпусу, а коли зрозуміли, що ефекту немає, – в голову.
У МВС усяких стволів повно. Люди регулярно здають, міліція конфісковує. За інструкцією, така зброя має утилізуватися, але не в нашій країні. Багато чого може не доїхати, загубитися і списатися. Навіть якщо на Грушевського знайдуть кулю, гільзу і проведуть дослідження за участю міжнародних експертів – міліція доказуватиме, що це був «лівий» ствол, принесений кимось із учасників протесту. Нічого не доведеш. Як із мисливськими рушницями СКС: офіційно міліція ними не користується. Отже, при наїздах усе списуватимуть на протестувальників.
У ніч на 11 грудня на Інститутській я бачив шістьох снайперів. На них була форма брудно-жовтого кольору, за спиною – чохли. На обличчі – балаклави, ні шлемів, ні бронезахисту. Не виключено, що вони працюють у Києві щодня. Майданівці під їхнім спостереженням постійно. На Майдані ходять міліціонери, переодягнуті в цивільне, із жовто-блакитними стрічками. Це – розвідувальна робота.
На Грушевського «Беркут» порушив навіть правила війни. Заборонено атакувати будівлі і машини зі знаками Червоного Хреста й Півмісяця. А вони відкрито, демонстративно закидали гранатами медпункт, де хірурги допомагають пораненим і постраждалим. Стріляли впритул по медиках-волонтерах, цілилися в червоні хрести.
30 листопада «Беркут» міг зачистити Майдан безкровно. Могли б підійти і сказати: так, всьо, нахрєн звідси. Але ж ні, вони почали бити дітей. Очевидці розповідали, що сплячих дівчат піднімали ударами ніг. Діти зі страху просто впісювалися. Ну, почекай тиждень, усі роз'їхалися б. Нє, вони звикли ламати морально, щоб нікому на думку більше не спало прийти на Майдан. «Беркут» тренується, відпрацьовує удари кийками – на зонах. Зазвичай до них виводять непокірних ув'язнених, які бунтують. Це називається маски-шоу. Звісно, відбувається неофіційно.

текст: Галина ОСТАПОВЕЦЬ, фото: Сергій СТАРОСТЕНКО/Газета по-українськи