Подорожуємо Хмельниччиною. Замок, розібраний на паркани

Кам'янеччина — благодатна земля, багата на природу (зокрема, це Подільські Товтри, Китайгородське геологічне відслонення, розкішні краєвиди у селі Привороття) та на дива, створені людиною. Серед них – сам Кам‘янець, а також фортеці, палаци і храми у маленьких містечках і селах.
Справжня перлина Кам‘янеччини, щоправда, не дуже відома серед мандрівників, це Чорнокозинці, де природна краса поєдналася із людською діяльністю.

Від замку залишилися частини стін і підземель.

Чорнокозинський замок височіє над дорогою, з іншого боку – урвище, а подалі – мальовничий Збруч. Тому сюди варто їхати не лише для того, щоб ознайомитися із руїнами архітектурних пам‘яток, а й щоб насолодитися краєвидами. Можна завітати у Чорнокозинці на два дні і переночувати у наметі на березі річки.

Фортеця з кожним днем руйнується все дужче.

Коли точно і ким збудовано місцеву фортецю, невідомо. Та й взагалі про неї є досить мало історичних відомостей. Орієнтовний час будівництва – кінець ХІV – початок ХV століть, відтак замок є досить давнім.
Тривалий час твердиня захищала край від татарських набігів, а ще – була літньою резиденцією єпископів Кам‘янця. Кілька разів замок зазнавав нападів і спустошення, зокрема, від татарів, волохів і турків.

Перелякана стіна.

Цікаво, що у давнину Чорнокозинці були містом із Магдебурзьким правом, зараз – це віддалене село із поганим автобусним сполученням, а від фортеці залишилися руїни стін, підземелля та в‘їзна вежа, яку підприємливий селянин використовує, як ворота на власне обійстя.

Замкова вежа перетворилася на господарську.

Якщо прогулятися селом, то і в інших парканах і господарських спорудах можна впізнати каміння із фортеці. Так, нищити залишки колись могутньої твердині природі допомагають і люди… Тому поспішайте бачити цю красу!

Знайоме каміння...

В ще гіршому стані перебуває єпископський костел Святого Йосипа. Дивлячись на цей шматок будівлі, важко повірити, що колись це був величний храм.

Костел Святого Йосипа, вірніше, його залишки.

Костел збудовано на початку ХVІІ століття, а наприкінці ХІХ століття його перетворили на православну церкву. Однак радянські часи храмові не вдалося пережити, він запустів і практично зруйнувався.

З іншого боку видно, що від храму залишилася одна стіна.

Як дістатися
Добирання до Чорнокозинців – річ складна. Автобус із Кам‘янця-Подільського ходить сюди тричі на день (8.10, 13.00, 16.30), але якихось 30 кілометрів він трястиме вас півтори години! Та й поїздка на власному транспорті – не дуже приємна справа, адже дороги до села вкрай розбиті. Але якщо ви цінуєте старовину і гарні краєвиди, не пошкодуйте свого часу і нервів, з‘їздіть у це неймовірне місце.

Підвісний місток через Збруч.

  Вид з фортеці на навколишню місцевість.

Читайте також про село Кривчик Дунаєвецького району, яке має власну гору, а ще - маєток, у якому розмістився психоневрологічний інтернат.