clear-dayclear-nightcloudyfogpartly-cloudy-daypartly-cloudy-nightrainsleetsnowthunderstormwind emailfbgpinstokrsstgtwvibervkwaytSkypeWhatsappViberPhoneMail

Єдиний на Хмельниччині музей АТО вже більше року діє на Дунаєвеччині

Завдяки волонтерам Федір пронак наприкінці лютого відправиться на лікування до Канади

Завдяки волонтерам Федір пронак наприкінці лютого відправиться на лікування до Канади. Фото: автора

Ініціював його створення АТО-вець та майданівець Федір Пронак.

Після поранення на Луганщині, доброволець з Підлісного Мукарова Федір Пронак організував у місцевій школі музей АТО. Серед експонатів – і військова амуніція, патрони та гільзи різних калібрів, залишки мін та снарядів, котрими ворог обстрілює наших військових з окупованих територій Донеччини та Луганщини.

Зміни в країні починаються з кожного

Федір Пронак з тих чоловіків, котрий одним з перших у 2013 році пішов відстоювати правду на столичному Майдані.

„Був у Києві на підробітках, – пригадує нині. – Як почули з товаришем про перші сутички, побиття студентів на акціях протесту – одразу пішли на Майдан. Жорстокість „беркутівців” шокувала: за що побили дітей? Там і залишився. Зрозумів, що мусимо починати зміни в країні перш за все з себе. Записався до сотні „Львівська брама”. Разом з побратимами будував барикади, разом з усіма вірив, що зможемо відстояти право на правду мирним шляхом. Аж поки не загинули перші герої Небесної сотні...”

Того ж дня, коли Майдан окропила кров українського патріота Сергія Нігояна, Федора поранили: в масовці розтрощили кастетом щелепу.

„Поранених звозили до КМДА, – розповідає він. – Надали першу допомогу і порадили їхати додому, бо оперувати не було можливості. Та через тиждень повернувся до Києва. Ми усі добре розуміли: якщо пролилася перша кров, то влада вже не зупиниться. А там, були мої побратими, тож негоже мені вилежуватися на диванах. Потім забрали до лікарні з отруєнням. Пізніше лікарі розповіли, що жінки з ворожого боку спеціально приносили на Майдан нашим хлопцям чай з отрутою... Бог їм суддя. Медики нас прикривали, видавали за звичайних заробітчан, в картці писали, що отруїлися грибами... У столичних медичних закладах тоді були постійні перевірки: хто майданівець – одразу в сізо...”

Потім, каже, кров на Майдані потекла рікою: „Страшно, дуже страшно було бачити, як гинули хлопці. Це найважчим було”.

Головне – не потрапити в полон

Коли Майдан затих, Схід – запалав. Перенісши складну операцію на щелепі, Федір відшукав своїх побратимів і записався добровольцем до батальйону „Золоті ворота” (нині полк „Київ”). Місяць навчань – і в саме пекло війни на передову, під Щастя.

„2014-й – був страшним роком.... Пригадую, потрапили під обстріли, чотири дні вибиралися. Всього тиждень відвоював мій майданівський побратим. Загинув у бою. Молодий – ще жити й жити... Потім ми дислокувалися в Сєвєродонецьку. Тоді бої велися під Лисичанськом, Новодружківкою. Волонтери нам подарували „буса”. Дуже їм вдячний, бо без автівки там – ніяк. Часом ледь встигали довозити поранених до шпиталю”.

Янгол-охоронець та молитви дружини й сина берегли Федора від ворожої кулі. „Вони дуже переживали, – каже він. – Зв’язку не було іноді по кілька діб, сигнали глушили сепаратисти. А потім підірвався на розтяжці... Знаю, що лікарі витягнули 113 осколків. Були перебиті груди, переламана рука, розтрощений череп...”

Місяці командир відділення з позивним „Хохол” Федір Пронак провів у шпиталях: лікування, реабілітація. Голову йому залатали пластиною. Сильні болі нагадують і нині про себе щодня, відмовляють руки. Каже, важко виконувати навіть легку роботу.

„Але це нічого, – впевнений він. – Тоді головне було – не потрапити в полон, бо живим звідти наші добровольці не поверталися...”

Експонати з поля бою

Нині Федір Пронак займається волонтерством. А завдяки небайдужим людям наприкінці лютого відправиться на лікування до Канади. Трохи більше року тому він ініціював створення музею АТО у місцевій школі. Діти сплели маскувальні сітки, разом зробили бліндаж. Більшість експонатів АТО-вець привіз з війни, деякими – підсобили побратими. Усі вони знешкоджені, але красномовно розповідають про те, що таке війна. Тут є гранати, ворожі розтяжки, кулеметні гільзи, осколки з гаубиць „Мста-Б” – особливо страшної зброї, ракети від ручних протитанкових гранатометів. Є тут і гармати, якими колись воювали діди, а нині – й наші хлопці – „Рапіра”.

„А це уламки від „Градів”, якими гатять по українцях сепаратисти, – показує експонати Федір. – Це дуже страшна зброя. Є й ще страшніша – залишки ракети від далекобійних систем залпового вогню „Смерч”. Це найпотужніша у світі зброя після атомної, накриває два гектари землі і спалює усе...”

Серед особливо дорогих експонатів – каска – ще з Майдану. Також військова форма, зрешечена осколками, бойові фото з побратимами, карта. Федір показує , де стояли їхні блокпости, де велися жорстокі бої. З вдячністю згадує легендарні батальйони „Айдар” та „Донбас”. Каже, вони, як ніхто, тоді стримували ворога.

„Хочу лише одного – миру для наших дітей, – каже Федір Пронак. – Щоб уся ця зброя для них залишилася лише в якості музейних експонатів”.

Система Orphus
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментувати:
Коментарів - 0:

Популярні новини

Останні фото та відео



Курси валют на 24.11.2017
купівля
продаж
Міжбанк
$
26.85
26.87
31.81
31.83
0.46
0.46

Гарячі лінії

> <

Архів новин

<<Листопад 2017>>
ПнВтСрЧтПтСбНд
  1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

21

22

23

24

25

26

27

28

29

30