Тамуючи спрагу квасом, переконайтеся, що то не лимонад

З давніх-давен на Русі квас був у великій пошані. У літописах збереглася інформація, що, приймаючи християнство у 989 році, князь Володимир наказав роздавати народу їжу, мед і квас. Цьому напою надавалося таке важливе значення, що його називали «рідким хлібом». Пийте, люди, квас – будете здорові! Більше тисячі років він зберігає свою популярність, існують сотні оригінальних рецептів цього напою: солодкий, кислий, буряковий, м’ятний, ягідний, капустяний, окрошковий… Справжній квас – це продукт незавершеного бродіння. Своїми корисними властивостями квас зобов’язаний трьом головним компо- нентам, які входять до його складу: дріжджям, солоду та продуктам бродіння. Так, дріжджі покращують стан шкіри, зміцнюють нігті та волосся. А ще, завдяки високому вмісту дріжджів, квас багатий вітамінами групи В, які борються із дратівливістю, втомою, депресією. Солод – цінне джерело вітаміну Е, що гальмує передчасне старіння, бореться із зморшками та серцево-судинними захворюваннями. Продукти бродіння покращують обмін речовин, допомагають травленню, протистоять багатьом хво- роботворним бактеріям. „Квасний” експеримент Здавалося б, літо, спека, спрага дошкуляє немилосердно, а у двох чи не найбільших торгових центрах Хмельницького лише по три види квасу, та й ті – однакові. Квас не у моді? Зате пива, аж полиці ломляться... Вирушаємо у пошуках „рідкісного” напою по маленьких магазинчиках, купуємо іще два. Знімаємо етикетки, присвоюємо кожній пляшці порядковий номер і розливаємо по склянках. У нашому експерименті взяли участь двадцять незацікавлених дегустаторів, які не лише втамовували спрагу, але й ділилися своїми враженнями та побажаннями. На колір і смак – товариш не всяк Напій безалкогольний на ароматизаторах середньогазований „Оксамитовий квас” збагачений вітаміном С виробництва товариства „Альфа”, що на Івано- франківщині. Він не сподобався жодному із дегустаторів, 4 гривні за 2 літри „фарбованої води”, яка „не має смаку”, ніхто б не платив. Жодного схвального відгуку. Напій безалкогольний сильногазований зі зниженою калорійністю на ароматизаторах „Домашній”, у складі ароматична емульсія „квас”. Його привезли до нас із Львівщини. Один літр коштує 2 гривні 65 копійок. На етикетці зображений кухоль із піною, поряд два колоски. Розташування на полиці поряд з іншими квасами наштовхнули на оманливу думку, що це саме він – квас. Відгуки цей напій отримав теж не з найкращих. Казали, що занадто солодкий, зі смаком паленої карамелі, називали його „хімією”. Але три голоси таки отримав... Виготовляють квас і на Поділлі. Так, в Головчинцях Летичівського району випускає квас на джерельній воді без консервантів ТМ „Хлібчик”. Дволітрова пляшка за 4 гривні 70 копійок. Читаємо склад цього безалкогольного сильногазованого низькокалорійного напою на ароматизаторах, чого там тільки немає: аспартам, ацесульфам, цикламат. Що то таке? Покупцю – не спеціалісту зрозуміти важко, але чомусь дитині, взагалі, давати не хочеться... Його майже одноголосно назвали дуже солодким, але два голоси від любителів солоденького він таки заробив. Квас хлібний живого бродіння „Квас Тарас” отримав шквал позитивних емоцій. У складі питна вода, солод житній, солод ячмінний світлий, ячмінь, сироп глюкозно-фруктозний, дріжджі, концентрат квасного сусла та діоксид вуглецю. З незрозумілого пересічному покупцю – хіба що останнє, на відміну від інших зразків, у яких кількість незрозумілих „Е” зашкалює. Люди відзначали, що „Квас Тарас” приємно пахне, схожий на справжній, в міру солодкий. Лише в одного молодого чоловіка після дегустації цього зразка чомусь терпнув язик. Цей квас став лідером нашого дослідження і отримав схвалення десяти споживачів, які уже готові купувати його постійно. До речі, це найдорожчий з усіх – 8 гривень за 2 літра. Квас „Ярило”, на 20 копійок дешевший за фаворита „Тараса”, посів почесне друге місце. У складі ми не знайшли нічого „кримінального”. Він сподобався п’ятьом учасникам, які оцінили його колір та кислинку. Проте, думки деяких інших осіб кардинально різнилися, вони стверджували, що квас занадто кислий... Як зробити правильний вибір? „Увесь квас, що ми купуємо у магазинах та на ринках Хмельницького, – привозний, у нашому місті квас не виготовляють, – розповідає завідувач відділення гігієни харчування головної державної санітарно-епідеміологічної служби міста Хмельницького Валентина Щавінська. – Обов’язково вимагайте висновок санітарно-епідеміологічної експертизи, який видається санітарно-епідеміологічною службою регіону, де квас виготовлений. І не лінуйтеся, читайте, що написано на етикетці. Також завжди варто перевіряти термін придатності цього напою, умови його зберігання і температуру, при якій це дозволено робити”. Квас – не квас Лише квас, приготований за правильною технологією, є корисним для організму. Тому зверніть увагу на етикетку продукту. На ній обов’язково має бути зазначено, що ви тримаєте в руках напій бродіння. На жаль, не всі виробники „грають за правилами”, дуже часто вони випускають напій, що ідентичний газованій воді. Користі з такого ніякої немає. Якщо цього надпису ви не побачили, значить, тримаєте у руках – лимонад з хлібним запахом. Кореспонденти „Є Поділля” знайшли подібний напис лише на етикетках „Кваса Тараса” та „Ярила”. Готуємо і п’ємо вдома Класичний На 3 л квасу: 500 г житнього хліба, 5 ст. л. меду або 3/4 склянки цукру, 50 г хрону, 10 родзинок, 5 г дріжджів. Хліб нарізати шматочками і підсушити в духовці. Сухарі залити 3 літрами гарячої кип’яченої води, накрити кришкою і дати настоятися 6 годин. Після цього настій (сусло) процідити, вилити у скляну трилітрову банку, додати в нього розчинені теплою водою дріжджі, мед, родзинки і натертий хрін. Долити теплої води, щоб банка наповнилась до плечиків, усе розмішати, накрити серветкою і залишити для бродіння на 12–24 години. Буряковий (лідер у боротьбі із зайвою вагою) 1 кг очищеного буряка нарізати скибочками або натерти на крупній тертці. Покласти буряк у трилітрову банку, додати півсклянки цукру, залити 2,5 л води, додати 1/2 ч. л. солі і 100 г житнього хліба. Настоювати 5 днів. Квас із м’ятою Підсушені сухарі (1 кг чорного хліба) залити літром окропу і настоювати 10–12 годин. 2 ст. л. борошна розмішати з 25 г дріжджів, розчинити 1 склянкою настою і поставити у тепле місце, щоб підійшло. 1 ч. л. сухої м’яти залити 2 склянками настою, прокип’ятити 5 хвилин, додати склянку цукру, розмішати. Коли дріжджі підійдуть, змішати настій сухарів, м’яти та дріжджі, поставити на 5-6 годин у тепле місце. Коли з’явиться густа піна, її зняти, квас процідити і розлити у пляшки. Зберігати їх на холоді. За 12 годин квас готовий.