ye-logo.v1.2

Власний дощ

2726
Фото: з архіву редакції

Судячи з минулорічної та нинішньої літніх тенденцій, єдиний спосіб зберегти врожай — це організувати на власному городі постійний полив

Спеціалісти кажуть, що правильно підібрані пристосування для цього, допоможуть зберегти гроші, сили та час. Головне – розумно скористатися порадами. Пан Володимир мешкає у обласному центрі та майже усе літо проводить на своїй дачі у Давидківцях Хмельницького району. Там він має 10 соток городу. «Що тільки у мене не росте: полуниці, огірки, помідори, капустка і, звісно, картопля. Друге літо така спека стоїть, що без води все гине. Добре, що дощ днями пройшов, а так лише власними силами справляюся. Маю насос, шланг ще з радянських часів, ось з озера водою город й поливаю. Проте, шланг вже у декількох місцях залатаний, а новий поки купити не можу. Дізнавався, що на придбання не одна сотня гривень піде, та й хвилююся, що і його лише на декілька місяців вистачить: також розлізеться…».
КЛОПІТКА ШЛАНГОВА СПРАВА
 Нині на ринках та у спеціалізованих магазинах області можна знайти кілька десятків різновидів шлангів будь-якого кольору, діаметру, товщини. А як розібратися, котрий з них якісний і надійний? Садові шланги, в основному, виробляються з ПВХ (полівініл хлориду). Полівінілхлорид у поєднанні з іншими матеріалами може виконувати різні функції, в залежності від необхідного завдання. Додавання спеціального колірного пігменту і розм’якшувача робить шланги гнучкими, температуростійкими. Так, наприклад, щоб шланг не боявся перепадів температур, до ПВХ додають каучукові речовини. Такий шланг витримує високу температуру до 95 градусів Цельсія, але при цьому він непридатний для подачі питної води. Але є велика різниця між «первинним полівінілхлоридом» і вторинним. Первинний полівінілхлорид – матеріал, що не містить домішок важких металів і вторинних матеріалів, відповідно має високу вартість та може використовуватися для широкого спектру побутових справ. А ось вторинний ПВХ часто роблять з перероблених використаних покриттів електричних і телефонних кабелів, магнітних карток, пластикових пляшок, коробок, стаканчиків тощо. Домішки при цьому виділяються не дуже безпечні. Отож, з якого ПВХ зроблений шланг визначити досить легко: первинний ПВХ має меншу вагу в порівнянні з вторинним, візуально і на дотик він однорідніший. За словами власника торговельної точки на одному зі спеціалізованих ринків обласного центру з продажу пристосувань для поливу Ярослава Гонти, для того, щоб переконатися у якості шланга, більшість дачників користується, як-то кажуть, «віковим» досвідом. «Беруть невеликий шматок шланга, перегинають його навпіл, відпускають й уважно вивчають місце згину, – ділиться Ярослав Дмитрович. – Якщо на ньому не залишилося жодного сліду від згинання, він може прослужити довго». А ось щодо кольору шланга, то він, за словами пана Ярослава, абсолютно не впливає на його якість і служить лише для краси. На відміну від кількості шарів, з яких складається цей предмет. «Чим їх більше, тим довше прослужить шланг і тим жорсткіший він буде. На ринку можна знайти від одно- до п’ятишарових, – розповідає продавець. – Як правило, першим від центру іде шар гуми, який контактує безпосередньо з водою. Від його якості залежить, чи приставатимуть до шланга мул і дрібні часточки піску, які пропустить фільтр. Зовні – шар пластику, який захищає гуму від зовнішніх пошкоджень і розсихання. Між цими шарами – нитчана сітка, яка називається корд. Від неї залежить жорсткість шланга. Так, наприклад, найкраще плетіння сітки – кольчужне. Шланги з таким армуванням не перекручуються та не бояться ані низької, ані високої температури. Проте, такі шланги дорогі». До речі, найвищу якість матеріалів, за словами продавців на ринку, мають шланги німецького, італійського та польського виробництва. Трохи нижчу – наші. Найнижчу – турецькі та китайські шланги. Сьогодні на ринку Україні найвідоміші такі виробники: Gardena (Гардена-Німеччина), Cellfast (Целфаст – Польща), Claber (Клабер – Італія), Rehau (Рехау – Німеччина), Hozellock (Хозелок – Англія). Між іншим, за словами Ярослава Дмитровича, якісні шланги здатні витримувати тиск до п’яти атмосфер. В основному, вони продаються бухтами, рідше – на відріз. Зупинимося на бухтах. Довжина таких бухт починається з 10 метрів і до 50. Основні довжини 10, 20, 25, 30 і 50м. Це слід врахувати при розрахунку необхідної довжини шланга для транспортування води до точки використання, щоб не переплачувати за зайві метри. До речі, на ринках області нині можна знайти й таку новинку, як мікропористий шланг. Він зроблений з матеріалу, який пропускає воду крізь безліч дрібних отворів. Такий шланг може замінити собою крапельний полив. Його просто кладуть між рядами овочів і під’єднують до насоса.  

КУПУЮЧИ НАСОС, ВРАХОВУЙТЕ, СКІЛЬКИ ВОДИ ВІН КАЧАТИМЕ
Якщо треба води кілька відер на добу, то не варто брати насос потужністю 1,1 кіловата на годину. Досить і 0,6 кіловата. Коли ж передбачається поливати значні площі, тоді варто брати потужний. Про це нам розповіли консультанти в одному з спеціалізованих відділів будівельного гіпермаркету. А також порадили купувати ті насоси, для яких у  нашій торговій мережі достатньо запчастин. Це стосується насосів італійських виробників та наших – українських. А от деталі до німецьких відшукати важко. Як розповіла нашій газеті Тетяна, консультант магазину для дачників у обласному центрі, перш ніж підбирати насос, потрібно точно визначитись, яка кількість води вам потрібна і з якого джерела ви її будете брати. «За принципом роботи насоси поділяються на центробіжні та вібраційні, – пояснює Тетяна. – Вібраційні дешевші, економніші й можуть видавати значно більше води за одиницю часу, але їх можна встановлювати лише у свердловини, пробиті в кам’янистому ґрунті. Центробіжні насоси розрізняються за потужністю, продуктивністю та напором. Усі ці показники можна прочитати на табличці, прикріпленій до насоса. Потужність вимірюється, звісно, у ватах. Чим потужніший насос, тим більше електроенергії він споживає і тим менше зношуються його деталі». Останнім часом набули популярності насосні станції. На відміну від глибинних насосів, їх не опускають під воду, а встановлюють на поверхні. Під воду ж кидають шланг. Така станція може працювати на глибині до 8 метрів, а з виносним інжектором – до 25. На відміну від насоса, станцію можна налаштувати на певні потужність чи напір. Вона сама підтримує необхідний тиск і вимикається, коли він падає. Також станцію в будь-який момент можна від’єднати від свердловини й переставити на криницю чи будь-яку відкриту водойму.
ПОЛИВАТИ КРАЩЕ ВІДСТОЯНОЮ ВОДОЮ З ЄМНОСТІ
Принаймні, так радять спеціалісти. А ще кажуть, що поливом краще займатися рано-вранці,  коли вітер слабкий, а напір води сильний. Полив у ранкові години також зменшує випаровування. А ось полив спекотним днем може викликати опіки листя рослини. Поливати у вечірній час не рекомендується. Доведено, що імовірність виникнення захворювань у рослини на газонах вище при тривалому зволоженні, особливо влітку у нічний час. До речі, перевірку рівномірності проникнення води в грунт можна зробити за допомогою літрової або півлітрової банки. Якщо під час поливу банка заповнюється на 1,3 см, то кількість пролитої води буде відповідати 10 літрам на квадратний метр. 
При наповненні її на 2,5 см відповідно – 20 л води. А цього буде цілком достатньо вашій полуниці чи кабачкам.

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую