У пошуках скарбів...

Геокешинг – туристична гра із застосуванням супутникових навігаційних систем існує з 2000 року. Вона полягає у пошуках тайників, влаштованих іншими учасниками. Такі схованки створюють у місцях, які становлять історичну, географічну, культурну або природну цікавість, таким чином перетворюючи пошуки на захоплюючий пізнавальний процес. На перший погляд все просто: ввівши у будь-якій пошуковій системі слово «геокешинг», вибираєте котрийсь із сайтів і, зайшовши на нього, скачуєте на мобільний телефон файл з координатами місцезнаходження тайника. Останні існують майже в усіх куточках України та світу, тому під час відпустки або вихідного дня неважко виділити кілька годин на пошуки. Проте точність, з якою GPS-приймач визначає позицію, складає від кількох – до кількох десятків метрів. Визначити можна лише район схованки, а далі доводиться використовувати фото, підказки та інтуїцію. До прикладу: «30-40 метрів на захід від перехрестя», або «під величезним каменем у трьох кроках від столітнього дуба».
  Намотуючи кілометри гірськими кримськими серпантинами, з автовокзалу Семеїзу ми вирушили на гору Кішку за скарбами... Нашій пошуковій експедиції у кількості трьох осіб дістатися туди вдалося приблизно за півтори години. Метрів за 50 до омріяної цілі на нас чекала перепона – чотири злі собаки. Довелося «зрізати», і дряпатися вгору схилом, чіпляючись за виступи, каміння та кущі. Потрапивши до ялівцевого гаю, зазирали під кожен камінець. Невдовзі помітили потрібне місце (таке, як на фото). Під грудою каміння, складеного під старим деревом, був звичайний лоток для їжі, а в ньому скарби: кілька монет та маленьких іграшок, листівки, свічка, значок і браслет. А ось диска з краєвидами Криму, про який ішлося на сайті, тут не було. Забираючи зі схованки щось собі на пам'ять, обов’язково слід покласти туди рівноцінну річ. Це може бути брелок, сувенір, диск, ліхтарик, або якась корисна дрібниця. Ми розраховували залишити на Кішці гаманця з кокоса, натомість узяти диск. Проте за відсутності останнього, просто обмінялися значками. Неодмінними атрибутами кожного тайника є щоденник та олівець. У ньому записуються усі геокешери, які знайшли схованку (до речі, «наш» тайник існує вже 6 років!).  Справжній сюрприз чекав на нас після офіційної частини із заповненням щоденника. Море, гори, небо, квітуча акація і цілющий ялівцевий дух – така картина відкривалася перед нашими очима з місця привалу.  За роки існування GPS-гри траплялися всілякі курйози. Так, в ущелині однієї з Кримських гір скарбошукачі випадково натрапили на пляшку вина, виготовленого ще в 60-х роках минулого століття. Борючись з бажанням на місці розпити знахідку, туристи розгорнули листа, що додавався. Виявляється молодята, котрі одружилися майже півстоліття тому, відзначали тут свій медовий місяць і, закладаючи схованку, обіцяли на котрусь із річниць повернутися сюди й відкоркувати пляшку. Скарбошукачі звернулися до програми «Чекай мене» і, відшукавши сімдесятилітню подружню пару, вручили їм трофей. Іншим геокешерам під час гри випадково вдалося знайти «послання комсомольців 70-х – комсомольцям третього тисячоліття».