На Ярмолинеччині, в Новодунаєвецькій та Волочиській громадах попрощалися з полеглими захисниками

На Ярмолинеччині, в Новодунаєвецькій та Волочиській громадах попрощалися з полеглими захисниками - Русланом Гудзем, Сергієм Дубаком та Андрієм Ковалевським.

Днем жалоби стало 27 квітня для мешканців Волочиської громади: у селі Користова віддали шану мужньому захиснику Андрієві Ковалевському.

Як розповідають у Волочиській міській раді, Андрій народився 8 жовтня 1974 року в селі Користова. Навчався у Користовецькій середній школі та Волочиському професійно-технічному училищі №5. Згодом проходив строкову службу в Українській армії.

«У 1999 році одружився з Тетяною, з якою створили міцну та щасливу сім'ю. У 2010 році народився син Максим, який став для Андрія справжньою гордістю та радістю. Працював Андрій на Волочиському цукровому заводі, згодом на Наркевицькому цукровому заводі та в приватних фірмах. Він завжди був готовий прийти на допомогу, мав щире серце та "»золоті руки», - розповідають про захисника у Волочиській громаді.

24 лютого 2022 року, в перший день повномасштабного вторгнення росії в Україну, Андрій без вагань пішов добровольцем захищати рідну землю.

Служив у роті охорони, допомагав обороняти місто Київ. З липня 2023 року воював на купянському напрямку, де 7 серпня загинув під час ворожого обстрілу.

«Довгий час Андрій вважався зниклим безвісті. Лише завдяки ДНК тесту його сім'я змогла ідентифікувати тіло. У загиблого залишились мати, дружина, син, брат з сім'єю…», - кажуть в міській раді.

З липня 2023 року Андрій Ковалевський воював на куп'янському напрямку, де 7 серпня загинув під час ворожого обстрілу. Фото: Волочиської міської ради

Андрій Ковалевський без вагань пішов добровольцем захищати рідну землю. Фото: Волочиської міської ради

27 квітня став скорботним днем для Ярмолинецької громади. В останню земну дорогу проводжали Героя-воїна Руслана Гудзя, жителя села Соколівка.

Як розповідають в Ярмолинецькій громаді, народився Руслан 24 січня 1983 року. Навчався у місцевій школі. Вищу освіту здобув в Інституті танкових військ у Харкові. У 2007 році звільнився з військової служби.

«У лавах українських оборонців - з самого початку російського вторгнення ще у 2014 році. Савур-могила – височина в східній частині Донецької області за 6 кілометрів від кордону з росією. 5 серпня 2014 року в бою за стратегічну висоту Савур-могилу Руслан Гудзь отримав важке поранення. Три місяці боєць перебував на лікуванні в Київському шпиталі, після цього була реабілітація і десятки операцій. Тривала й безкомпромісна боротьба за життя. І попри все упевненість захисника, що «…ми йдемо за правду, ми звільняємо свою країну, ми не ліземо на чужу територію».

Руслана Гудзя не стало 26 квітня 2024 року…

У лавах українських оборонців Руслан Гудзь був з самого початку російського вторгнення ще у 2014 році. Фото: Ярмолинецької селищної ради

Захисника проводжали усією громадою... Фото: Ярмолинецької селищної ради

27 квітня жителі Новодунаєвецької громади, схиливши голови у великій скорботі та встеливши дорогу полеглому воїну живими квітами, віддали шану та проводжали в останню дорогу жителя села Маліївці Сергія Дубака.

Як повідомляють в Новодунаєвецькій селищній раді, життя Сергія обірвалось 23 квітня під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Семенівка Покровського району Донецької області.

«Сергій залишив мирне життя, бо покликав обов'язок чоловіка, громадянина, воїна – боронити рідну землю від російської навали. І, на жаль, повернувся назавжди у рідне село… «на щиті»…», - розповідають про захисника у селищній раді.

Життя Сергія Дубака обірвалось 23 квітня на Донеччині. Фото: Новодунаєвецької селищної ради

«Сергій залишив мирне життя, бо покликав обов'язок чоловіка, громадянина, воїна – боронити рідну землю від російської навали», - розповідають про захисника у селищній раді. Фото: Новодунаєвецької селищної ради

Вічна шана полеглим воїнам-захисникам…