Подорожуємо Україною. 2 дні і 300 гривень, або Як здійснити захопливу бюджетну мандрівку зимовими Карпатами

Name: Подорожуємо Україною. 2 дні і 300 гривень, або Як здійснити захопливу бюджетну мандрівку зимовими Карпатами
Uploaded: 2017-02-04T10:05:15+02:00
Description: Як побачити неймовірні краєвиди, витративши мало часу та коштів?

Як побачити неймовірні краєвиди, витративши мало часу та коштів?

Доки зима триває, пропоную насолодитися її дарами, в першу чергу — засніженими краєвидами. І звісно, одне з найпрекрасніших місць для цього — це Карпати (до речі, в горах сніг, як правило, лежить значно довше, ніж в долині).
Ви хочете побачити, як неймовірно гарно у горах взимку? Але не готові йти в екстремальний зимовий похід і ночувати в наметі при мінусовій температурі? І не хочете платити великі кошти за туристичну путівку? Скористайтеся моїм планом, тим паче, що він тиждень тому був перевірений на практиці. Вам знадобиться два дні та від 300 гривень. І ви зможете побувати у справжніх високих Карпатах — на хребті Полонина Боржава.

Засніжені карпатські краєвиди.

Підготовчий етап
1. Беремо квиток до станції Воловець і у зворотньому напрямку на наступний день. Найкраще підійде потяг №81 Київ-Ужгород: виїжджаєте з Хмельницького о 2 ночі, о 10 ранку ви на місці. На ньому ж вертаємося: о 19 годині виїжджаєте із Воловця, і о 2.30 — вдома. Таким чином на поїздку знадобиться рівно дві доби, можна вкластися у стандартні вихідні. Квитки потягнуть обидва боки від 170 грн в (плацкарт) до 340 грн (купе). А якщо ви студент чи пенсіонер і маєте знижки на квитки, то, по-моєму, роздумувати нема чого.
2. Домовляємо про нічліг на одну ніч у Воловці. Місцеві мешканці пропонують тут різні варіанти проживання (в інтернеті є чимало варіантів, наприклад, багато садиб подано на цьому сайті www.karpaty.info/ua/uk/zk/vl/volovets/). Але завдяки тому, що тут немає лижних чи інших курортів, нічліг коштує відносно дешево. Взимку за ніч з людини просять від 100-130 грн. Отже, навіть маючи 300 грн в кишені, можна здійснити цю мандрівку. Звісно, потрібно щось їсти у подорожі (але ж ви робитимете це і вдома). Тим паче, що у більшості садиб є кухня, де, прихопивши з дому крупи і картоплю, можна приготувати собі щось смачненьке.

Навіть з невисоких пагорбів над Воловцем відкриваються гарні краєвиди.

План поїздки

День перший: ознайомчо-екскурсійний
У Воловець ми приїжджаємо о 10 годині, доки влаштуємося на нічліг та залишимо речі, мине ще трохи часу. А тому раджу в перший день не дертися високо в гори, а поберегти сили, які завтра нам знадобляться. Що ж робити?
Варіант 1. Можна погуляти Воловцем, видертися на найближчий пагорб, покататися на пакетах чи санчатах, зліпити снігову бабу.

Гуляємо Воловцем. В далині - нова дерев'яна церква ще в процесі будівництва.

Варіант 2. Взяти квиток “туди” не до Воловця, а до станції Карпати (поїзд прибуває туди о 10.50). Таким чином ви зможете побачити дуже гарний мисливський палац графів Шенборнів, який зараз є санаторним корпусом. А згодом можна повернутися у Воловець електричкою.
Варіант 3. Взяти квиток до Мукачевого (об 11.07 ви вже там) і погуляти цікавим старовинним містом та піднятися на замок Паланок — один із найкраще збережених українських замків. Повернутися у Воловець можна так само електричкою.

День другий, засніжено-інтенсивний.
Тут без варіантів (якщо слідувати моєму плану). Прокидаємося якомога раніше і вирушаємо в дорогу (ми вийшли о 7 годині ранку, коли було ще темно). З собою беремо термос з чаєм, бутерброди, горішки-родзинки та інші смаколики, які забезпечать енергією.
Бажано ще в попередній день розвідати дорогу, яка веде на закинути сироварню (місцеві вам покажуть). Туди можна дістатися десь за 2-2,5 години.
Далі підіймаємося на гору Плай, яка цікава химерними спорудами (це звичайні станції радіозв'язку, але виглядають дуже ефектно), метеостанцією (зараз на ній крім людей живуть дві собачки: одна спокійна, інша багато гавкає, але не кусається:) та пам'ятником В'ячеславу Чорноволу, який два роки працював на цій метеостанції.
Далі є два варіанти:
1. Піти праворуч, на гори Темнатик і Цицьку (так-так, це не обдруківка:) і звідти спуститися у селище. Ми робили так минулого року, але місцями не знайшли нормальної стежки, а тому спускалися по слизькому крутому бездоріжжю.
2. Піти ліворуч, на гору Великий Верх і, якщо ви швидко ходите чи дуже рано вийшли, ще й на Стій (найвища вершина хребта Полонина Боржава). Повернутися тим же шляхом назад. Ми дійшли лише до Великого Верху і до 17 години повернулися у селище. А тому ще мали трохи часу до потягу, щоб посушити і відпочити.

А тепер фотозвіт, який підкріплює розповідь