Самостійно навколо світу. Веломандрівник: щоб побачити щось гарне, не обов'язково їхати далеко

Хмельничанин Сергій Зисько – веломандрівник із 10-річним стажем. Разом з друзями він об’їздив мальовничі куточки Хмельниччини та усіх областей Західної України, Карпати і Крим. На його маршрутах зустрічаються старовинні замки та храми, високі гори та широкі річки, блакитні озера, густі ліси та стрімкі водоспади.

Крім того, Сергій — фотомитець (торік він вступив у Національну спілку фотохудожників України, крім того, одразу дві його світлини перемогли у престижному фотоконкурсі пам’яток природи від Вікіпедії). Тому він не лише розповідає, які цікаві місця відвідав, а й підтверджує свої розповіді чудовими фотографіями.

- Сергію, ти давно подорожуєш велосипедом?

- Десять років тому купив велосипед і почав їздити. Спочатку недалеко, потім все далі і далі. Згодом назбиралася невеличка команда однодумців, і ми щороку здійснюємо хоча б одну велику мандрівку на травневі свята, але намагаємося і більше.
Останнім часом, щоб зекономити час на добирання, ми їдемо кудись бусом, а там уже сідаємо на велосипеди і катаємося цікавими місцями.

Сергій Зисько подорожує з друзями.

- Де вже побував?

- Об'їздив майже всю Хмельницьку область: від Голубих озер на півночі до Дністра на півдні, Тернопільщину, де дуже багато замків і гарна природа. Бував у найцікавіших місцях Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської областей, об'їздив Карпати і Крим.

Сергій Зисько найбільше полюбляє подорожувати Хмельниччиною та сусідніми регіонами.

- А в інших регіонах Україні мандрував?

- Так, наприклад, на порогах Південного Бугу на Миколаївщині чи у Буцькому каньйоні на Черкащині. Але степи мене менше приваблюють, більше подобаються наші регіони, з лісами, річками. Така зелень, краса навкруги!

Читайте також, як хмельничанин Сергій Толстіхін здійснив велопаломництво через 15 країн Балканського півострову.

- А який твій найулюбленіший куточок України?

- Важко сказати, у багатьох місцях гарно. Але, мабуть, найбільше подобаються Дністер, Подільські Товтри і Карпати. Туди б повертався знову і знову.

У Карпатах, на Мармароському хребті.

- В Карпатах ти підіймаєшся на вершини з велосипедом?

- Так, двічі із велосипедом підіймався на Говерлу, пройшов весь Чорногірський хребет. Щоправда, іноді доводиться його нести на собі:) Надовго запам'ятався екстремальний спуск з Говерли на велосипеді.

Іноді доводиться велосиед на своїх плечах.

До речі, найдовша наша мандрівка була якраз у Карпати, із Хмельницького до Говерли і назад. До того ж ми не просто їхали по трасі найкоротшим шляхом, а планували маршрут так, щоб подивитися якнайбільше цікавинок.

І таке буває у велопоході.

- Чим відрізняється спорядження веломандрівника від інших туристів?

- Крім велосипеда і спеціального велорюкзака або сумок-баулів, що кріпляться на багажник, усе інше спорядження традиційне: спальник, каремат, намет, одяг. Якщо їдемо компанією, то розподіляємо загальні речі на декількох людей. Наприклад, беремо один намет і казанок на всіх.

Ночують веломандрівники у наметах.

Вага спорядження залежить від сезону і тривалості мандрівки. Влітку одягу треба менше, а от на травневі свята погода часто непевна, може стати холодно. Так само і з Карпатами, туди треба брати теплий одяг навіть влітку, адже може і холодний дощ йти, і град.

- А велосипед готуєш до мандрівки?

- Звісно, перед тривалою мандрівкою треба його ретельно оглянути, перевірити роботу гальм, змастити. Адже якщо їдеш 300-500 км, може щось і зламатися.

Перед поїздкою велосипеди проходять ретельний огляд.

- А з собою що береш для двоколісного друга?

- Обов'язково запасні камери, адже пробити гуму — найпростіший варіант, насос (можна один на декількох людей) і ремонтний набір (клей, латки, ключі). І бажано мати велозамки. Адже якщо ми ночуємо у наметах, то велосипеди — надворі. Люди зазвичай в дорозі адекватні зустрічаються, але краще перестрахуватися. Ми прив'язуємо велосипеди один до одного і до дерева, наприклад.

Якщо люди ночують у наметах, то велосипеди - надворі.

- У тебе дуже гарні фотографії з подорожей. Як тобі вдається знаходити таку красу?

- Насправді, щоб побачити щось гарне, не треба їхати кудись далеко. Краса є поряд, просто люди часто її не помічають. Ось, наприклад, нещодавно я виставив фотографії дуже гарних квітів. Так у мене всі запитували, де це, і не вірили, що у нашому хмельницькому парку. Коли я катаюся на велосипеді містом, маю з собою камеру, адже завжди можна засняти щось гарне.

У Карпатах.

Читайте також, як хмельничанин Олександр Антошков побував на найвищій вершині двох Америк.