Подорожуємо Україною: Джарилгач - "мальдівські" пляжі на безлюдному острові

Справжнім відкриттям для тих, хто любить відпочинок серед дикої природи, чистої, як сльоза води та степової ковили стане найбільший безлюдний остів Чорного моря Джарилгач на Херсонщині. Про нього розповідають не інакше, як про чудо-острів. Тут, кажуть, можна знайти «мальдівські» пляжі з блакитною водою, дивовижні басейни-гроти з цілющими грязями, витвір мистецтва відомого Ейфеля, побачити рідкісних тварин та рослини, які водяться лише тут…

Мало кому відомо, що науковці вважають Джарилгач найбільшим безлюдним островом усієї центральної Європи. Залюднений він лише влітку, адже сюди приїздять чимало туристів.

Вбрід або на катері

Від Скадовська до острова – близько 8-ми кілометрів або півгодини їзди на катері. Катери курсують з причалів щодвадцять хвилин. Трішки морських краєвидів – і ви вже на острові.

Дістатися на Джарилгач можна і з боку курортного селища Лазурне. Тут частина острова, утворюючи вузьку смужку коси, підходить майже впритул до «великої» землі. Цю вузьку протоку можна перейти і в брід, але треба знати, як то кажуть, місця. Цікаво спостерігати, як мандрівники, по шию у воді, поволі петляють підводною стежкою, несуть буквально на голові свої пожитки, мандруючи з острова чи до нього. Місцеві жителі також тут налагодили «переправу» на надувних матрацах, тож можуть, за певну плату перевезти тих, хто боїться мандрувати вбрід.

Не було б Ахілла…

Древні греки називали Джарилгач Ахіллесовим Бігом. Якщо вірити міфам, Ахілл дуже хотів взяти собі за дружину жрицю Артеміди, яка дала обітницю не брати шлюб. Коли ж не знайшов взаємності - здумав взяти її силою, але та, звісно ж, воліла краще смерть, ніж життя з нелюбом. Рятуючи свою жрицю, котра втікала від Ахілла, богиня Артеміда стала сипати перед нею пісок. Поки той переслідував її – стелився пісок. Так, кажуть, і виросла багатокілометрова коса. Сама ж назва острова походить з тюркської мови і перекладається як «оголені дерева». У творах античних авторів Геродота та Птоломея згадується про те, що колись острів був вкритий дуже густим лісом.

Тут зростає багато червонокнижних рослин.

Нині Джарилгач – рай червонокнижних рослин та тварин. На острові можна знайти більше півсотні ендеміків, тобто, рослин, які зустрічаються тільки на цій території острова і ніде більше. А ще Джарилгач славиться унікальною лікувальною багнюкою та солоними озерами. Практично все узбережжя вкривають морські водорості, які, прибившись до берега, утворюють м’який килим, насичений йодом.

Заночувати можна в очеретяних будиночках.

Посеред острова є джерело з прісною водою. Науковці і досі не можуть дійти згоди, як воно утворилося тут - серед морських просторів.

Дітище Ейфеля і «мальдівські» купальні

І хоч Джарилгач – безлюдний острів – влітку тут людно і жваво. Для тих, хто прибув з «великої» землі – обладнаний пляж з безплатними лежаками-навісами. Купатися в кришталево-чистій воді – неабияке задоволення. Дітям за розваги – полювання на раків-відлюдників. Цих кумендних морських жителів тут хоч греблю гати. Біля причалу є невеличке кафе , де можна перекусити.

Узбережжя вкривають водорості.

Поталанить – побачите дельфінів. Граючись, вони підпливають до самого берега і зовсім не бояться людей. Тим, хто не проти заночувати на острові, можна знайти притулок (звісно, за окрему плату) в невеличких очеретяних будиночках. Там є свій вітряк, який забезпечує «залюднену» частину острова електроенергію. А ще – пам’ятник загиблим морякам під час Другої світової війни.

Електрику на острові виробляє вітряк.

А любите мандрувати – на Джарилгачі розроблені туристичні маршрути. Подивитися можна на маяк, що знаходиться на протилежному від причалу, боці острова. Він, до речі, пам’ятка історії та культури і збудований у 1902 році за проектом учнів Ейфеля.

Дітям за розвагу - полювання на раків-відлюдників. 

І звісно ж, провідники покажуть вам, де знайти оті «мальдівські» купальні з блакитною водою, якими так славиться Джарилгач.

Острів залюднений лише влітку.

Довідка: Джарилгач – найбільший острів Чорного моря, котрий займає площу 62 квадратних кілометри. Його протяжність близько 42 кілометрів. Тут створений Джарилгацький національний природний парк.