Верховна Рада звільнила Разумкова: як голосували нардепи від Хмельниччини

Сьогодні, 7 жовтня, народні депутати проголосували за відкликання Дмитра Разумкова з посади голови Верховної Ради України. Таке питання порядку денного ініціювали його однопартійці зі «Слуги народу». Для відставки голови парламенту нардепам вистачило достатньої кількості голосів. Як наслідок, невдовзі народні обранці мають визначитися, хто ж очолить Верховну Раду. Ймовірним кандидатом на цю посаду називають хмельничанина Руслана Стефанчука.

Питання відставки Дмитра Разумкова можна назвати певно найсерйознішим розколом у команді Володимира Зеленського. Саме він на позачергових парламентських виборах у 2019 році очолював список президентської сили «Слуга народу». Після перемоги на виборах однопартійці висунули його на посаду голови Верховної Ради. З часом він почав заявляти про себе як про самостійного політика. Й тепер «Слуги народу» ініціювали відставку Дмитра Разумкова.

Чому «Слуги народу» виступили проти однопартійця

Цю ситуацію спричинив можливий конфлікт між Разумковим і Зеленський, який назрівав не один місяць. Ще торік почали ширитися чутки про президентські амбіції Дмитра Олександровича. Далі його почали включати у соціологічні опитування як можливого претендента очолити державу. Згідно з результатами дослідження Соціологічної групи «Рейтинг» за лютий цього року, 3,2 відсотка респондентів сказали, що б проголосували за Дмитра Разумкова на найближчих потенційних президентських виборах. А у вересні 3,1 відсотка опитаних заявили про готовність його підтримати. Попри це 29 відтоків респондентів заявили, що довіряють йому.

Саме ж Дмитро Разумков намагався уникати конкретних відповідей на питання, чи балотуватиметься у президенти на виборах у 2024 році. Мовляв, це «лише чутки». Однак наприкінці вересня в інтерв’ю виданню «Українська правда» досить неоднозначно висловився про можливість другого терміну Володимира Зеленського: «Поки що вірив в те, що президент іншого не говорив. У передвиборчій програмі було написано про один термін. І я вважаю, що це правильно».

Крім того, Разумков наразився на критику з боку представників фракції «Слуга народу». Йому закидали те, що він не підтримував санкції проти Віктора Медведчука, його телеканалів, критикував так званий «антиолігархічний» законопроєкт Володимира Зеленського. Власне це йому й пригадали під час нинішнього голосування.

Як голосували нардепи від Хмельниччини

Загалом під час розгляду цього питання у парламенті зареєструвалося 388 народних обранців. З них 284 проголосували за відставку Дмитра Разумкова, чого виявилося достатньо. Натомість 74 депутатів настили кнопку «проти», шестеро — утрималися й 24 — не голосували.

А нардепи від Хмельниччини голосували так:

• Віктор Бондар (депутатська група «Партія «За майбутнє») — за;
• Руслан Стефанчук (позафракційний) — за;
• Володимир Ватрас (фракції «Слуга народу») — за;
• Олександр Герега (депутатська група «Партія «За майбутнє») — відсутній;
• Юрій Заславський (фракції «Слуга народу») — за;
• Олексій Жмеренецький (фракції «Слуга народу») — за;
• Олена Копанчук (фракції «Слуга народу») — за;
• Сергій Лабазюк (депутатська група «Партія «За майбутнє») — за;
• Сергій Мандзій (фракції «Слуга народу») — за;
• Ігор Марчук (фракції «Слуга народу») — за;
• Микола Стефанчук (фракції «Слуга народу») — за.

Хмельничанин може очолити Верховну Раду

Після голосування за відставку Дмитра Разумкова. В парламенті оголосили для узгодження фракціями кандидатур на посаду голови Верховної Ради. Зокрема, її може отримати нинішній віцеспікер парламенту хмельничанин Руслан Стефанчук. Саме його кандидатуру мають висунути представники «Слуги народу», про що свідчить допис у телеграмі речниці цієї депутатської фракції Юлії Палійчук.

За її словами, фракція провела засідання, на якому обговорила кадрові призначення. Більшість її представників підтримала ідею делегувати Руслана Стефанчука на посаду голови Верховної Ради, а голову партії «Слуга Народу» Олександра Корнієнка запропонувати як його першого заступника.

Про підготовку до таких змін свідчить й указ Володимира Зеленського від 6 жовтня. Згідно з ним, очільник державник увільнив Руслана Стефанчука від виконання обов’язків представника президента у Верховній Раді.

Після завершення перерви серед кандидатів на крісло очільника парламенту, крім Руслана Стефанчука, було названо ще кількох нардепів. Зокрема, Ярослав Железняк, Гео Лерос, Олексій Гончаренко та Яна Зінькевич.