Виборча реформа: Міняти не можна залишити

До консорціуму ввійшли відомі в країні організації – Лабораторія законодавчих ініціатив, Комітет виборців України, Український незалежний центр політичних досліджень, громадянська мережа «Опора». Наразі звіт за результатами опитування широко презентується в ході громадських обговорень, які стали логічним продовженням вивчення думки українців у цій царині. Консорціум ставить перед собою мету: досягти ефективного діалогу між законодавцями, суб’єктами виборчого процесу, експертами та представниками громадянського суспільства та виробити рекомендації до виборчого законодавства. Презентується й видання, підготовлене в рамках цього проекту - «Виборча реформа для всіх і для кожного».
Українці небайдужі до виборчої реформи. Це ми побачили на одному з таких обговорень, що відбулося днями в Кам’янці-Подільському. 25 учасників – представники органів виконавчої влади та самоврядування, політичних партій, громадських організацій, ЗМІ, науковці Національного університету імені Івана Огієнка поділилися міркуваннями, як вони бачать удосконалення виборчого законодавства. Переважна більшість учасників зійшлася на необхідності перегляду виборчої системи. Така ж картина, за словами представника консорціуму Тетяни Зеленко, у всіх регіонах. Ідея збереження пропорційної системи із закритими списками, навіть за умови збільшення кількості виборчих округів та зменшення кількості кандидатів в експертному середовищі не підтримується. Лише 5 із 560 експертів є її прихильниками. Пропорційна система з відкритими списками отримала «за» від 38 відсотків опитаних, змішана, що застосовувалася на виборах 1998 та 2002 років, - 21 відсоток, мажоритарна з голосуванням в 450 одномандатних округах , за якої допускається самовисування, -14 відсотків. Експерти також вважають, що доцільно було б зменшити тривалість виборчого процесу зі 120 до 90 днів. Прихильників та противників виборчих блоків виявилося майже порівну. Зате більшість опитаних вимагає скасувати право на зміни до виборчих списків у день виборів (46 відсотків), вмотивувати документально потребу кожного голосування «на дому» (73 відсотки) та залишити в бюлетені графу «не підтримую жодного кандидата від жодної партії» (80 відсотків).
Аналізуючи виборчі системи для загальнодержавних та місцевих виборів, кандидат політичних наук Василь Кобильник зауважив, що, хоч вони і є певним інструментом контролю за владою, однак саме існування виборів ще не гарантує існування демократичної держави. Потрібна політична свідомість та активність мас. Окрім того, якщо перед кожними виборами міняти законодавство, як це у нас робиться, то ніхто з учасників процесу не встигає вивчати всі зміни, що дає лазівку для порушень. У європейських країнах, де запроваджена стала виборча система, виборці мають можливості розпізнати, хто йде до влади, а кандидати розуміють, що у владі слід працювати, інакше політична кар’єра дуже швидко завершиться. «Українське суспільство вельми полюбляє провокації й фальсифікації, які особливо рясно сходять під час виборів,- підкреслив кандидат політичних наук Вадим Маркітантов. – Застосовуючи провокації, у нас дуже часто знімають з виборів «невигідних» кандидатів. На це представник Координатора проектів ОБСЄ в Україні Євген Побережний зауважив: підставою для зняття мають стати виключно конституційні підстави: смерть кандидата чи тому подібне.
«Беру участь у роботі виборчих комісій ще з радянських часів, - поділилася кам’янчанка Ольга Рибак.- У виборчому процесі не передбачено покарання за безпідставне зняття з перегонів. До того ж: хто оцінюватиме, чи кандидат допустив порушення, чи проти нього було вчинено провокацію?! Гаряча дискусія виникла також навколо заборони політичних блоків. Василь Кобильник наголосив на тому, що дорога до парламенту для молодих наразі закрита, а це не дозволяє внести до нього нові сучасні бачення розвитку держави.
Було докладно проаналізовано й ті зауваження, які висувають до деяких положень виборчого законодавства України Венеціанська комісія та ОБСЄ, бо вони не відповідають міжнародним стандартам.