Новини читачів

Шляхи врегулювання конфлікту інтересів
Метою діяльності державних службовців є служіння державі і суспільству шляхом неупередженого виконання покладених на них обов’язків. Одним із способів забезпечення такої неупередженості є належне та своєчасне врегулювання конфлікту інтересів у разі його виникнення.
Для чіткого розуміння змісту інституту врегулювання конфлікту інтересів, насамперед, необхідно з’ясувати сутність ключового терміну – конфлікт інтересів.
Закон України «Про запобігання корупції» виділив два види:
1) потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
2) реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Питання запобігання та врегулювання конфлікту інтересів регулюється розділом V Закону. Дія даного розділу поширюється на таких суб’єктів, як: державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, судді, посадові та службові особи органів місцевого самоврядування, судді, посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро України, поліцейських та ряд інших осіб.
Передбачаються наступні заходи зовнішнього врегулювання конфлікту інтересів:
1) усунення особи від виконання завдання, вчинення дій, прийняття рішення чи участі в його прийнятті в умовах реального чи потенційного конфлікту інтересів;
2) застосування зовнішнього контролю за виконанням особою відповідного завдання, вчиненням нею певних дій чи прийняття рішень;
3) обмеження доступу особи до певної інформації;
4) перегляду обсягу службових повноважень особи;
5) переведення особи на іншу посаду;
6) звільнення особи.
Особа, у якої виник конфлікт інтересів, зобов’язана повідомити не пізніше наступного робочого дня безпосереднього керівника, не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів та вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів. Керівник в свою чергу протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.
Законодавцем також передбачено можливість самостійно його врегулювати шляхом позбавлення відповідного приватного інтересу з наданням підтверджуючих це документів безпосередньому керівнику або керівнику органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади.