Новини читачів

Найпоширеніші міфи про вакцинацію від COVID-19
Вакцинація це єдиний ефективний спосіб подолання пандемії COVID-19. Стратегічна мета, яку ставить Міністерство охорони здоровя, сформувати в українців колективний імунітет до смертельно небезпечної хвороби. А з цією метою потрібно, аби щонайменше 70% дорослого населення імунізувалися.
Сьогодні як в Україні, так і у світі існує недовіра до вакцин проти COVID-19. Це попри те, що в історії сучасної медицини та фармацевтичних розробок ще не було настільки прискіпливої уваги до окремого лікарського препарату, як до цих вакцин.
Одна з причин такої недовіри поширення неправдивої інформації щодо вакцинації.
Після того, як людство стикнулось з новою мутацією коронавірусу, вчені всього світу невтомно працювали над створенням безпечних та ефективних вакцин.
Зараз, коли в багатьох країнах на державному рівні розпочато вакцинацію від COVID-19, вчені та медичні експерти стикаються з новим викликом: дезінформацією та сумнівами, повязаними з вакцинами.
Деякі антивакцинатори особи, які вважають, що вакцини спричиняють цілий ряд медичних негараздів все своє життя присвячують боротьбі з щепленнями. Насправді ж вакцини врятували і продовжують рятувати життя мільйонам людей.
Сумніви у вакцинації не є чимось новим і, багато в чому, цілком зрозумілі. Наприклад, в Інтернеті поширена дезінформація про небезпеку вакцин та їх можливий негативний вплив на організм. Крім того, вакцини проти COVID-19 були розроблені надзвичайно швидко і використовують відносно нову технологію імунного захисту.
У цій статті ви знайдете найпоширеніші фейки на цю тему та дізнаєтеся, чому не варто їм вірити.
Міф 1. Вакцини не є безпечними, оскільки вони були розроблені надто швидко.
Правда: І справді, вчені розробляли вакцини проти COVID-19 швидше, ніж будь-які інші вакцини на сьогоднішній день всього протягом 1 року. Попереднім рекордсменом була вакцина проти паротиту, яка була розроблена за 4 роки.
Існує ряд причин, завдяки яким вакцини проти COVID-19 були розроблені швидше, і жодна з цих причин не знижує їх безпеку.
Наприклад, вчені починали не з нуля. Хоча SARS-CoV-2 був новим для науки, дослідники вивчали коронавіруси протягом десятиліть.
Крім того, оскільки COVID-19 торкнувся всіх континентів Землі, процес розробки вакцин включав безпрецедентну у всьому світі співпрацю. І хоча багато наукових заходів стикалися з труднощами із фінансуванням, розробники COVID-19 отримували фінансування від широкого кола спонсорів.
Ще одним фактором, який уповільнює розробку вакцини, є набір добровольців. У випадку з COVID-19 не бракувало людей, які бажали допомогти.
Крім того, за звичайних обставин клінічні випробування проводяться послідовно. Але в цьому випадку різні вчені могли одночасно проводити різні випробування, що заощадило багато часу.
Ці фактори та багато іншого сприяли тому, що вакцину можна було швидко розробити без шкоди для безпеки.
Міф 2. Вакцина змінить мою ДНК.
Правда: Деякі вакцини проти COVID-19, включаючи вакцини Pfizer-BioNTech та Moderna, базуються на технології передачі РНК (мРНК де м це messenger або ж повідомлення). Ці вакцини працюють інакше, ніж традиційні типи вакцин.
Класичні вакцини вводять в організм інактивований збудник або його частину, щоб навчити організм виробляти імунну відповідь.
На відміну від цього, вакцина із мРНК містить інструкції щодо введення білка збудника в наші імунні клітини. Як тільки білок створено, імунна система реагує на нього, готуючи організм відповідати на майбутні атаки того самого збудника.
Однак мРНК не зависає в організмі і не інтегрується в нашу ДНК. Після отримання інструкцій клітина руйнує їх та виводить з себе.
Насправді мРНК навіть не досягне ядра клітини, де знаходиться наша ДНК.
Міф 3. Вакцини проти COVID-19 можуть викликати захворювання на Ковід.
Правда: Вакцини проти COVID-19 не можуть заразити COVID-19. Незалежно від типу вакцини, жодна не містить живого вірусу. Будь-які побічні ефекти, такі як головний біль або озноб, зумовлені імунною реакцією, а не інфекцією.
Міф 4. Вакцини COVID-19 можуть спровокувати безпліддя.
Правда: Немає доказів того, що вакцини проти COVID-19 впливають на фертильність. Так само немає жодних доказів того, що вони можуть загрожувати майбутній вагітності.
Ця чутка пішла через звязок між спайковим білком, який кодується вакцинами на основі мРНК, та білком, який називається синцитин-1. Синцитин-1 є життєво важливим для того, щоб плацента залишалася прикріпленою до матки під час вагітності.
Однак, незважаючи на те, що білок-спайка має кілька спільних амінокислот із синцитином-1, вони не настільки подібні, щоб заплутати імунну систему.
Ще під час клінічних випробувань вакцин кілька досліджуваних жінок завагітніли. Понад 130 000 вагітних в США вакцинувалися проти COVID-19. Дослідження на понад 35 000 вагітних, яких щепили проти COVID-19 мРНК-вакцинами, засвідчили, що немає жодних доказів того, що вакцини можуть нашкодити вагітній або ембріону.
Міф 5. Люди, які перенесли COVID-19, можуть не вакцинуватися.
Правда: Навіть людям, які раніше мали позитивний результат на наявність коронавірусу, слід робити щеплення. Як завіряють Центри з контролю та профілактики захворювань (CDC):
Через серйозні ризики для здоровя, повязані з ковід, і той факт, що можливе повторне інфікування, вам мають запропонувати вакцинуватися незалежно від того, чи була у вас інфекція [SARS-CoV-2].
Також існує ймовірність того, що початковий тест дав помилково позитивний результат іншими словами, тест був позитивним, але вірусної інфекції не було. З цієї причини краще не ризикувати та застосувати усіх заходів безпеки.
Міф 6. Після отримання вакцини я вже не можу бути переносником вірусу.
Правда: Вакцини COVID-19 призначені для запобігання захворювання людей після зараження вірусом. Однак людина, яка була щеплена, все ще може безсимптомно для себе переносити цей вірус, а це означає, що вона також може і передати його.
Оскільки вчені ще не знають, чи запобігатимуть вакцини зараженню, після вакцинації людина повинна продовжувати носити маски і зберігати дистанцію в громадських місцях, а також мити/дезинфікувати руки.
Міф 7. Після вакцинації я можу відновити звичне життя.
Правда: На жаль, із зазначених вище причин це не відповідає дійсності.
Міф 8. Вакцина захистить від COVID-19 на все життя.
Правда: Оскільки вчені вивчають вірус лише близько двох років, ми не знаємо, як довго триватиме імунітет.
Так, за даними ВООЗ:
Поки що рано говорити, чи забезпечать вакцини проти COVID-19 довгостроковий захист. Однак наявні дані обнадійливо свідчать про те, що у більшості людей, які одужують від COVID-19, розвивається імунна відповідь, яка забезпечує хоча б певний період захисту від реінфекції хоча ми все ще в процесі вивчення, наскільки сильним є цей захист і як довго він триває.
Можливо, нам буде потрібно щорічно робити щеплення від COVID-19 так само, як це робиться при вакцині проти грипу.
Міф 9. Людям з вже існуючими захворюваннями не можна вакцинуватися.
Правда: Це неправда. Люди з більшістю захворювань, включаючи захворювання серця, цукровий діабет та захворювання легенів, можуть вакцинуватись проти COVID-19. Однак, якщо ви маєте сумніви щодо комбінування конкретної хвороби та вакцинації, завжди бажано поговорити з лікарем.
Насправді, для людей, що мають такі стани як ожиріння або хвороби серця, вакцинація ще більш необхідна, адже в них і так збільшений ризик важкого перебігу коронавірусу.
Є виняток: особам, які страждають алергією на будь-який із компонентів вакцини, не слід робити щеплення. Той, хто раніше мав алергічну реакцію на будь-яку вакцину, повинен обговорити це зі своїм лікарем.
Однак Центри з контролю та профілактики захворювань рекомендують людям, які в анамнезі мали серйозні алергічні реакції, не повязані з вакцинами або інєкційними препаратами такими як алергія на їжу, домашніх тварин, навколишнє середовище чи латекс, можна робити щеплення. Люди, які в анамнезі мали алергію на пероральні препарати або в сімї мали важкі алергічні реакції, також можуть робити щеплення.
Міф 10. Людям із порушеннями імунної системи теж не можна вакцинуватися.
Правда: Оскільки вакцина не містить живого збудника, вона не призведе до зараження. Отже, люди, із захворюваннями імунної системи, можуть робити щеплення від COVID-19. Однак вони можуть не створити імунний захист у такій мірі, як у тих, хто має повністю функціонуючу імунну систему.
Центри з контролю та профілактики захворювань також пояснюють, що у випробуваннях вакцини брало участь мало людей із порушеннями імуннітету:
Люди з ослабленим імунітетом можуть отримати щеплення проти COVID-19, якщо вони не мають протипоказань до вакцинації. Однак їх слід проконсультувати щодо невідомого профілю безпеки вакцини та ефективності в групах з ослабленим імунітетом.
Міф 11. Літнім людям не можна вакцинуватися.
Правда: Це міф.
В даний час у більшості країн, де впроваджено загальнодержавну вакцинацію, саме літнім людям надається пріоритет, оскільки вони найбільше ризикують отримати ускладнення через Ковід.
Крім того, деякі клінічні випробування мали конкретні підгрупи, які включали людей похилого віку для перевірки безпеки вакцини у цій популяції.
Скоріше за все розповсюдженню цього міфу посприяв той факт, що в Норвегії 23 особи похилого віку померли незабаром після того, як отримали вакцину Pfizer-BioNTech.
Наразі Норвезьке агентство з лікарських засобів (NOMA) розслідує цю ситуацію. Стейнар Медсен, медичний директор NOMA, вважає, що такі поширені побічні реакції внаслідок вакцинації, як лихоманка, нудота та діарея, можуть посилити основні хронічні захворювання у людей похилого віку.
Медсен також пояснив, що це дуже рідкісні випадки, і вони траплялись у дуже слабких пацієнтів з дуже серйозними хворобами. Зараз ми просимо лікарів продовжити вакцинацію літніх людей, але провести додаткову оцінку дуже хворих пацієнтів, чий загальний стан може погіршитися.
Міф 12. Через низьку ефективність вакцини Oxford/AstraZeneca ВООЗ рекомендує використовувати її тільки в надзвичайних випадках, коли держава не може закупити якісніший препарат.
Правда: Насправді всі вакцини проти COVID-19 зареєстровані ВООЗ тільки для екстреного медичного застосування, тобто їх дозволено використовувати лише в надзвичайних ситуаціях, як-от пандемія.
Навіть якщо вакцина не має стовідсоткової ефективності, це не означає, що після вакцинації громадяни залишаються незахищеними. Навіть якщо після щеплення цією вакциною ви все одно захворієте на коронавірусну хворобу, її перебіг буде набагато легшим, а ймовірність отримати ускладнення набагато нижчою.
Міф 13. Масова вакцинація призведе до мутації коронавірусу.
Правда: Масова вакцинація не тільки не призведе до мутації коронавірусу SARS-CoV-2, а й навпаки допоможе запобігти цьому через колективний імунітет. Якщо щепити значну частину населення, то вірусу не буде, де мутувати, і його нові штами з'являтимуться з меншою ймовірністю.
Міф 14. Американський Червоний Хрест заборонив вакцинованим бути донорами крові.
Правда: У соцмережах поширюється фейк, ніби Американський Червоний Хрест потребує донорів крові, але люди, яких вакцинували проти COVID-19, начебто, не можуть ними стати. Це неправда. На сайті Американського Червоного Хреста зазначено, що люди, яких щепили від COVID-19 інактивованою вакциною (наприклад CoronaVac від Sinovac) або вакциною виробництва AstraZeneca, Janssen, Moderna, Novavax або Pfizer можуть здавати кров для донорства відразу після вакцинації.
Міф 15. Вакцини проти COVID-19 спричиняють імпотенцію.
Правда: Виробники вакцин запевняють, що не було зафіксовано жодного випадку, коли щеплення проти COVID-19 спричинило б еректильну дисфункцію. Клінічні випробування не виявили таких побічних ефектів. Також виробники ніколи не отримували повідомлень про побічні реакції, повязані з еректильною дисфункцією. Водночас зараз проводять дослідження, попередні результати яких свідчать про те, що таку проблему може викликати перенесений COVID-19.
Міф 16. Нобелівський лауреат Люк Монтаньє заявив, що всі вакциновані від COVID-19 помруть протягом двох років через антитілозалежне посилення інфекції.
Правда: Люк Монтаньє не говорив про смерть усіх вакцинованих від COVID-19 протягом двох років. Вчений вважає, що кількість смертей після щеплення збільшиться через антитілозалежне посилення інфекції, коли антитіла, які формуються проти вірусу, посилюють можливість вірусу викликати інфекцію замість того, щоб захищати організм.
Втім, це теж неправда. Ефекту антитілозалежного посилення інфекції не було зафіксовано під час клінічних випробувань вакцин проти COVID-19. Вакциновані люди рідше хворіють на COVID-19, а якщо хворіють, то переносять його легше. Це означає, що вакцини не викликають такого ефекту.
Міф 17. Авіакомпанії рекомендують людям, яких щепили проти COVID-19, не подорожувати літаками через підвищений ризик утворення тромбів.
Правда: Міжнародна асоціація повітряного транспорту заявила, що авіакомпанії не надають таких рекомендацій, а вакциновані проти COVID-19 люди можуть подорожувати літаками без будь-яких обмежень. Під час польоту внаслідок тривалої відсутності руху та тиску повітря дійсно можуть розвинутися тромбози глибоких вен ніг. Втім, вони ніяк не повязані з тромбозами судин головного мозку та черевної порожнини, які вкрай рідко реєстрували після вакцинації проти COVID-19. Медичні експерти вважають, що немає підстав вважати, що щеплення проти COVID-19 може вплинути на ризик виникнення тромбозів під час повітряних подорожей.
ВІДПОВІДІ НА НАЙПОШИРЕНІШІ ЗАПИТАННЯ ЩОДО ВАКЦИНАЦІЇ ПРОТИ COVID-19:
1. Чи можна вакцинувати людей із онкологічними хворобами?
Так. Ці люди перебувають у групі ризику і можуть мати важкий перебіг захворювання на COVID-19 або померти. Вакцини не можуть спричинити захворювання навіть на тлі імуносупресії, бо не є живими повноцінними вірусами.
Втім, імуносупресія може означати, що вакцинація не матиме належного ефекту. Незважаючи на це, якщо у вас буде можливість зробити щеплення, краще вакцинуватися це шанс захиститися.
2. Чи можна вакцинуватися від COVID-19 відразу після повного клінічного одужання?
Так, можна. Утім, фахівці рекомендують відтермінувати цей процес на шість місяців, оскільки повторні випадки рідко трапляються протягом цього періоду.
3. У людини інкубаційний період COVID-19. Чи безпечною є вакцинація проти COVID-19 у такому разі?
Вакцинація під час хвороби чи інкубаційного періоду не збільшує ризик виникнення реакцій на вакцину та не впливає на тяжкість перебігу захворювання.
4. Чи треба перед вакцинацією від COVID-19 робити обстеження чи аналізи, наприклад, загальний аналіз сечі, крові або вимірювати тиск?
Ні, не потрібно. У жодній країні світу люди не здають аналізів перед проведенням вакцинації ані рутинної, ані від COVID-19! Те саме стосується і вимірювання артеріального тиску: перед проведенням щеплення в цьому немає жодної потреби.
В інших країнах ніхто не призначає жодних додаткових обстежень чи аналізів перед вакцинацією, все максимально просто. Наприклад, у Канаді вакцинуватися можна в аптеці, а у США у drive-in на стадіонах, куди заїжджають люди і вакцинуються не виходячи з машини.
5. Чи потрібно робити тест на антитіла перед щепленням?
Ні. Такий тест перед щепленням не є інформативним, тож робити його не потрібно.
6. Чи треба робити ПЛР-тест на вірус SARS-CoV-2 перед вакцинацією? А раптом я хворію?
Ні, не треба, якщо у вас немає симптомів, схожих на COVID-19.
7. Які реакції на вакцину можуть бути?
Може бути підвищення температури, лихоманка, біль та/або почервоніння в місці інєкції після першої дози. Для деяких вакцин більш вираженою є реакція після введення другої дози.
Одні вакцини викликають реакції у молодших людей, а інші у старших.
Тяжка алергічна реакція анафілактичний шок на вакцину вкрай рідкісна. Вона може проявитися в перші секунди чи хвилини після щеплення. Саме тому вас попросять затриматися в пункті щеплення ще пів години, щоб у разі серйозної алергічної реакції (анафілактичного шоку) вам надали вчасну і правильну медичну допомогу.
8. Чи можна робити щеплення від COVID-19 одночасно з іншими щепленнями?
Зазвичай різні вакцини можна вводити в один день. Єдине правило робити щеплення в різні ділянки тіла, наприклад, у праве та ліве плече, у праве та ліве стегно. Одночасно можна й приймати оральні вакцини. Це звичайна міжнародна практика, а також ефективний спосіб захиститися вчасно.
Проте наразі Національна технічна група експертів з імунізації МОЗ України рекомендує проводити планову вакцинацію проти інших інфекційних хвороб щонайменше через 14 днів після отримання другої дози вакцини проти COVID-19, а вакцинацію проти COVID-19 принаймні через 14 днів після отримання щеплення проти інших інфекційних хвороб.
Зазначені рекомендації не стосуються вакцинації за екстреними показаннями, наприклад, екстрених щеплень проти сказу та правцю.

Важко уявити, що близько двох років тому про COVID-19 та SARS-CoV-2 світ не знав взагалі нічого. А вже зараз у нас є низка життєздатних, ефективних та безпечних вакцин.
У цю епоху, що підживлюється Інтернетом, чутки ростуть і поширюються як пожежа. Додавання значної дози страху і занепокоєння забезпечує ідеальну чашку Петрі, в якій можна виростити дуже живучі та небезпечні міфи.
Ситуація та наука рухаються швидко, і найкраща порада переконатись, щоб ви завжди отримуєте інформацію з надійних джерел і не звертаєте уваги на масовані, але оманливі фейки в соціальних мережах.