Новини читачів

Безпліддя. Що варто знати

Безпліддя це непроста тема, говорити про яку жінкам буває складно і боляче. Страшний вердикт багатьох з них робить безпорадними, змушує опустити руки і змиритися. Давайте розберемося, чи є вихід з цього глухого кута.
Жіноче безпліддя більш багатогранне, ніж чоловіче. Адже жіночий організм не тільки повинен виробити повноцінну яйцеклітину, але й створити умови для зачаття і протікання нормальної вагітності. Будь який, навіть незначний, збій в роботі репродуктивних органів жінки може зробити зачаття проблематичним. В даний час вивчена не тільки структура безплідного шлюбу, а й визначена частота та клінічна значимість різних факторів, що викликають порушення репродуктивної функції у подружжя.

Причин, які можуть привести до жіночого безпліддя, дуже багато.
До них відносяться:
Ендокринне безпліддя - так називається комплекс гормональних порушень, які призводять до нерегулярних овуляцій або їх відсутності. Ендокринні (гормональні) порушення можуть бути наслідком патології яєчників (їх виснаження, синдрому полікистозних яєчників та інш.) та інших ендокринних (гіпоталамусу, гіпофізу, надниркових залоз, щитоподібної залози) та неендокринних органів (печінки, нирок та інш.). До ендокринного безпліддя можуть призводити порушення обмінних процесів, психічний стрес та інш. Чим би не було викликане ендокринне безпліддя, його ключовим моментом завжди є поломка механізму овуляції.
Ендометріоз - поширене гінекологічне захворювання, при якому клітини ендометрію (внутрішнього шару стінки матки) розростаються поза межі цього шару.
Запальні захворювання статевих органів основна причина жіночого безпліддя. Інфекційні захворювання, що передаються статевим шляхом, особливо, якщо вони протікають безсимптомно та переходять у хронічну фазу, що призводить до жіночого безпліддя. Причиною жіночого безпліддя можуть бути такі інфекції, як хламідіоз, гонорея та інші.
Трубний фактор. Непрохідність або відсутність маткових, або фаллопієвих труб, у які яйцеклітина попадає після овуляції та у яких зустрічається зі сперматозоїдами. У дистальних відділах маткових труб відбувається зустріч та злиття сперматозоїда з яйцеклітиною, тобто відбувається запліднення, в результаті якого утворюється ембріон. Ембріон рухається по трубі у порожнину матки завдяки скороченням мязової стінки труби (перистальтиці) та віям (епітелій, що встелює трубу всередині), які просувають ембріон у матку. Непрохідність маткових труб, як правило, є результатом спайкового процесу, до якого призводить запалення труб. Іноді це результат стерилізації жінки (перевязки або розсічення маткових труб). Відсутність маткових труб спостерігається після хірургічного видалення труби, наприклад, у звязку з позаматковою вагітністю або гнійним процесом у ній.
Спайковий процес у малому тазу є наслідком операцій, запального процесу, ендометріозу. Спайки можуть огортати яєчник або розміщуватися між трубою та яєчником, перешкоджаючи попаданню яйцеклітини в трубу. У разі поєднання трубного і перитонеального факторів говорять про трубно-перитонеальне безпліддя.
Патологія або відсутність матки органу, у якому відбувається імплантація ембріону та виношування плоду. Патологія матки може бути вродженою (внутішньоматкова перегородка, двурога матка, подвоєння матки та інше) та набута (видалення або рубці на матці після операцій, міома матки, ендометрит, аденоміоз, поліпоз, гіперплазія ендометрія та інші).
Зайва вага - надлишок жирової тканини провокує відхилення в організмі жінки, що викликає погану відповідність в секреції гонадотропінів гормонів, що відповідають за правильну роботу репродуктивної системи жінки. Позбавлення від надмірної ваги без додаткової терапії може привести до вагітності.
Іммунологічне безпліддя найтемніша проблема жіночого безпліддя так звана проблема несумісності. У даному випадку в жіночому організмі виробляються антитіла на сперму партнера, які не дозволяють їм запліднити яйцеклітину. Сперматозоїди стають малорухливими, частина з них гине, так і не виконавши свою функцію.
Тривалі стресові стани та інші психічні навантаження - вчені довели, що стрес веде до певних фізіологічних змін, які унеможливлюють зачаття. Реакція кожної жінки на стресові фактори індивідуальна. У деяких жінок хронічний або інтенсивний стрес змінює сигнали гіпоталамуса центру мозку, що регулює вироблення гормонів, які відповідають за функцію яєчників щомісяця продукувати готову до запліднення яйцеклітину.
Вік пацієнтки- після 35 років відбувається різке зниження оваріального запасу, змінюється якість ооцитів (майбутніх яйцеклітин) і виникнення вагітності стає проблематичним. У жінок після 35 до 44 років ймовірність безпліддя вдвічі вища, ніж у віці до 34 років, а до 45 років репродуктивна здатність наближається до нуля. Також з віком знижується ефективність терапії безпліддя, і найбільш виражено відзначається саме після 35 років. Такій віковій категорії не слід зволікати і починати лікування одразу, адже час грає не на користь.

Коли ми діагностуємо безпліддя?
Завагітніти з першого разу (в першому циклі) вдається дуже небагатьом парам, тому відразу хвилюватися не потрібно. Але якщо протягом року за умови активного статевого життя без застосування засобів контрацепції зачаття не відбувається, партнерам потрібно обстежитися. Для жінок старше 35 років цей термін скорочується до півроку.
Для підтвердження діагнозу проводиться повне обстеження та аналізується гормональний фон жінки. За його ж результатами визначають причини безпліддя і методи лікування.

Методики лікування:
Сучасні методики лікування жіночого безпліддя дозволяють впоратися практично з усіма перерахованими причинами безпліддя.
Гормональні порушення лікуються медикаментозною терапією. Скажімо, якщо при гіперпролактинемії привести в норму рівень пролактину - це збільшує шанси на зачаття.
При патологіях з боку порожнини матки необхідно оперативне лікування: видалення поліпів, субмукозних міом і інших новоутворень. Після цього у пацієнтки може наступити вагітність.
При трубному факторі проводиться оперативне лікування відновлення прохідності труб. Якщо це не дає результатів, то вдаються до допоміжних репродуктивних технологій наприклад, до запліднення in vitro.

Профілактика жіночого безпліддя
Щоб не потрапити в зону ризику, важливо потурбуватися про профілактику безпліддя у жінок. Як підвищити свої шанси на успішну вагітність?
Вам варто поговорити з вашим лікарем про стан репродуктивної функції, якщо:

Ви знаєте про наявність будь-якого зі станів перерахованих вище.
Вам менше 35 років, і ви намагаєтесь завагітніти упродовж 1 року.
Вам більше 35 років, і ви намагаєтесь завагітніти упродовж 6 місяців.

Фахівці рекомендують дотримуватися наступних правил:
1. Своєчасно лікувати інфекційні захворювання кір, краснуху, грип, тонзиліт, проходити вакцинацію.
2. Уникати сумнівних дієт, які не призначені лікарем. Особливо це стосується дівчаток-підлітків, оскільки неправильне харчування призводить до гормональних порушень і виснаження.
3. Проходити щорічне обстеження у гінеколога для виявлення патологій, які протікають безсимптомно. В якості профілактики жіночого безпліддя в майбутньому дівчаткам потрібно обстежитися у дитячого гінеколога.
4. Мінімізувати негативні чинники стрес, депресивні думки і страх.
5. Вести здоровий спосіб життя, відмовитися від куріння, алкоголю, наркотиків, випадкових статевих звязків і наступних абортів.
6. Приймати гормональні медикаменти і контрацептиви тільки за рекомендацією лікаря.
В якості профілактики безпліддя дівчаткам-підліткам потрібно утриматися від раннього статевого життя.
Для профілактики безпліддя у чоловіків лікарі-андрологи рекомендують помірні заняття спортом, сон не менше 8 годин. Їм слід уникати впливу токсичних речовин, стежити за правильним раціоном, вчасно лікувати запальні процеси, відмовитися від шкідливих звичок, контролювати вагу.
Лікарі не втомлюються повторювати, що будь-яку хворобу легше запобігати, ніж вилікувати. На сучасному етапі розвитку медицини більшість форм безпліддя підлягають лікуванню, але краще, за можливості, проводити своєчасну профілактику та лікування всіх збоїв у роботі органів статевої сфери.

Підготували:
Юлія Крупач та Марина Гресько
Буковинський державний медичний університет