ye-logo.v1.2

Мрії збуваються на Різдво

Суспільство 4785
Фото: Дмитро Скрипник

Новий Рік і Різдво… Скільки б нам не було років, ми наче діти чекаємо їх. Адже для кожної людини це час, коли трапляються дива, і коли можна хоч на трошки потрапити в казку.

 На жаль, святковими ці дні є не для всіх. Є діти, яким невідомі ці світлі моменти. Є й дорослі, які з тих чи інших причин давно вже не вірять в дива, і Новий рік для них є таким же сірим днем, як і 364 інших.
Отож «Проскурівський телеграф» спільно з хмельницьким обласним благодійним фондом «Карітас» вирішив хоч трохи виправити цю несправедливість. І на Новий 2013 рік у ролі Діда Мороза постукатися у двері декого з них. Аби допомогти одним хоч раз у житті відчути атмосферу свята, іншим - знову повернутися в нього, просимо представників бізнесу і небайдужих хмельничан підтримати цих людей, надавши посильну допомогу і влаштувати справжнє свято.


Валентин Мілляр, 14 років
Ще кілька років тому це була звичайна щаслива родина. Мама, Лариса Леонідівна, донька Юля і молодший син Валентин. Лариса мала свій непоганий бізнес, ростила дітей, збирала кошти на власний будинок. Однак Юля захворіла. Спочатку молодій жінці зробили гінекологічну операцію, потім хвороба перейшла на печінку. На лікування доньки Лариса витратила все, що мала, і чого не мала. Але марно…
З часом змушена була піти з ринку, де мала свої кіоски, бо грошей на те, щоб викупити товар, у неї не було. А коли за березень не змогла розрахуватися з власником квартири, яку знімала, він її вигнав, не давши не те що зібрати речі, а й навіть одягнутися.
Жінці з 14-річним Валентином дали притулок у державному закладі «Хмельницький обласний центр соціально-психологічної допомоги».
Однак біди на цьому не закінчилися. Під час медичного огляду, проведеному вже у притулку, в хлопчика виявили гнійний остеомієліт кості. Вже проведено три операції. На черзі - четверта.
Знаючи мамині статки, хлопчик нічого не замовляв ні святому Миколаю, ні діду Морозу. Тому ми повідаємо їм по секрету, що для навчання йому дуже потрібен комп’ютер. Адже, не маючи можливості пересуватися, Валентин навчається вдома. Тобто, в притулку. А ще він дуже хоче ходити. І хоч операція і недорога - всього півтори тисячі гривень, таких грошей у його мами зараз немає.

Олена (13 років), Денис (10 років), Ярослав (15 років)
Максимко (2 роки), Сашко (рік) Ковальчуки

Валентина Ковальчук народила і виростила чотирьох дітей: Олену, Дениса, Ярослава та Юлю. Жила родина на те, що жінка заробляла, торгуючи на базарі. Після того, як їй зателефонували і розповіли, що Дениса, якому тоді був рік і три місяці, аби дитина не заважала, батько ледь не втопив (дитину врятувала сусідка, яка випадково зайшла до хати), жінка разом із дітьми втекла із Жмеринки до Хмельницького. Де впродовж кількох місяців разом із дітьми жила в гаражах…
З часом життя налагодилось. Діти підросли. Старша, Юля, почала жити окремо, народила двох дітей. Востаннє вона розмовляла з матір’ю 21 серпня цього року. Повідомила, що разом із меншим, Сашком, їде у Вінницю. І більше на зв'язок не виходила. Лише 27 серпня Валентині зателефонували з міліції і повідомили, що знайшли її онука, якому лише виповнився рік, на вулиці. Дворічного Максимка, який жив у другої бабусі, Валентині віддали з радістю: «Забирай!».
Зараз жінка опікується п’ятьма дітьми - трьома власними, і двома доччиними. Із двох з половиною тисяч допомоги від держави дві тисячі йде на плату за квартиру, яку знімає, і комунальні послуги. На життя залишається п’ятсот гривень.
Тому родина буде вдячна за будь-яку допомогу. А діти - за подарунки. Оленка - за гарну постільну білизну, Денис за взуття, Ярослав за спортивний костюм, мама - за одяг та іграшки для малечі.

Богдана Собко, 17 років
Богдана навчається на першому курсі Львівського національного університету, на фізико-математичному факультеті. За її словами - фізика - це найлегший і найцікавіший предмет, який тільки може бути. Дівчина пишається тим, що завідуючим кафедри теоретичної фізики є Іван Вакарчук, батько лідера гурту «Океан Ельзи» Святослава Вакарчука. Адже вона сама співає, причому, професійно, і цьому навчалася у Хмельницькій музичній школі №3. Тож найбільша її мрія - заспівати разом з ним.
Богдана мешкає з матір’ю та бабусею. На жаль, 73-літня бабуся найздоровіша у цій родині. Сама дівчина хворіє на тромбоцитопатію (погане згортання крові), недугу, небезпечну для життя. Щоби підтримувати себе, їй потрібне якісне харчування та вітаміни, але, оскільки все йде на лікування Богдани та мами, статки в родині такі, що іноді на день на всіх трьох припадає кілька картоплин та морквина.
Мама Богдани, якій у квітні виповниться 55 років, має серйозні проблеми із серцем. Тоді ж, у квітні, вона змушена буде піти з роботи, оскільки працює на декретному місці. І родина позбудеться навіть цієї мінімальної зарплатні.
Усі троє будуть раді будь-якій допомозі. Сама Богдана, яка живе в гуртожитку, була би вдячна за кухонний посуд.

Андрій Розанов, 3 роки
Світлана сама виховала шістьох дітей - чоловік помер, коли вони ще були маленькі. Зараз жінка проживає з матір’ю-пенсіонеркою, чотирма дітьми та трьома онуками. Всього - дев’ять чоловік у двокімнатній квартирі. Живуть на бабусину мінімальну пенсію, мамину зарплату (Світлана працює двірником, всього годину на день, за що отримує 60 гривень на місяць) та допомогу на дітей.
Жанна, її донька, - мати-одиначка. Дізнавшись, що вона вагітна, чоловік пішов геть. Зараз жінка знаходиться у відпустці по догляду за трирічним Андрієм.
У самої Світлани ще двоє малолітніх дітей: Вадим (8 років) та Віка (11 років).
Усі троє дітей дуже хотіли би отримати в подарунок від Діда Мороза по велосипеду.

Регіна Павловська, 71 рік
Регіна Іванівна - дитина війни. Пройшла все: голод, холод, сирітство (батько з війни не повернувся).
Усе життя її доглядала мама (Поліна народилася з вивихом стегна). На жаль, два місяці тому, у 98 років, жінка померла. Останні місяці вона сама вже лежала - впавши, зламала стегно. За двома жінками доглядали родичка Світлана, сусіди, працівники «Карітасу» та комплексу по догляду за одинокими престарілими.
Зараз Поліна Іванівна залишилася сама. Вона ледь пересувається на милицях і потребує сторонньої допомоги. Тож буде рада будь-якій допомозі (пральний порошок для прання машиною, продукти…).

 

Рахунок Хмельницького обласного благодійного фонду «Карітас»:
ЗКПО 26226817
Хмельницький обласний благодійний фонд «Карітас»
МФО 315405
р/р 26002526249007
ХФ КБ Приватбанк
У призначенні платежу (обов’язково вказуйте, якій саме родині ви хочете допомогти).
Якщо хочете принести подарунки, продукти чи інші речі - звертайтеся у редакцію «Подільського телеграфа». Тел: 66-43-35.
Або в «Карітас». Тел: 78-59-89.
 

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую