Шпалери на будь-який смак і гаманець

 Технології їх виробництва постійно удосконалюються, винаходяться нові типи шпалерних покриттів, фактура і художнє оформлення яких давно вийшли на рівень витворів мистецтва.
Популярність шпалер цілком зрозуміла: це практичний, екологічно чистий і зручний у роботі матеріал, який можна підібрати на будь-який смак і гаманець. З його допомогою можна створити унікальний інтер’єр і навіть зімітувати будь-які оздоблювальні матеріали: штукатурку, дерево, тканину, пластик, плитку.
На ринку шпалер поділ виробників на елітних і масових досить умовний. Сьогодні більшість брендів пропонує і економ-варіанти, і дорогі колекції.
Незважаючи на уявну простоту структури шпалер, існує їх безліч типів і видів. Перш ніж вибрати максимально придатний варіант для конкретного приміщення, варто розібратися у складі матеріалу. Від цього залежатимуть експлуатаційні властивості та сфера застосування. Існує декілька незалежних класифікацій шпалер.
Перш за все, розрізняють звичайні «готові» (тобто пофарбовані, що не вимагають подальшої обробки) і шпалери «під фарбування». Якщо ви не хочете морочитися з фарбами, бажаєте мати стіни з кольоровим малюнком, краще обрати традиційні готові шпалери, тим паче, що вибір тут гігантський.
Шпалери “під фарбування” припускають багаторазове фарбування (в основному водоемульсійними фарбами) і випускаються, як правило, білими або тонованими в світлі відтінки.
Флізелінова основа служитиме довго
Шпалери можна класифікувати і за матеріалом основи. Всі шпалери, окрім одношарових паперових, складаються з основи і покриття. Основою називають шар, який безпосередньо клеїться до стіни або стелі. Вона може бути паперовою, тканинною і нетканинною (з використанням натуральних і штучних матеріалів).
Шпалери на паперовій основі - найекологічніший і найдешевший варіант, але у них є і суттєві недоліки. Вони бояться вологи, легко рвуться при необережному поводженні в процесі обклеювання стін або при найменшій «усадці» будинку. Тому останнім часом часто використовується дорожча основа - флізелін. Це матеріал, виготовлений з мінерального волокна, целюлози і текстильних волокон. Він гарно пропускає повітря, довговічний і не вимагає просочення, що істотно полегшує процедуру наклеювання шпалер (клей потрібно наносити не на самі шпалери, а на стіну, що набагато зручніше і економніше).
Шпалери на флізеліновій основі міцніші, не деформуються при намоканні й утворенні мікротріщин в стінах. Там, де паперова основа порветься, флізелінова просто розтягнеться. Шпалери на паперовій основі розраховані на 2-5 років експлуатації, на флізеліновій - можуть прослужити до 10 років.
Часто виробники передбачають можливість зняття верхнього декоративного шару під час наступного ремонту, а флізелін можна залишити як основу для нових шпалер. Флізелінова основа продається й окремо, нa неї можна наклеювати будь-які інші шпалери.
Тканинна основа не дуже практична і використовується в сучасних шпалерах дуже рідко.
Поєднання матеріалів основи і верхнього шару може бути практично будь-яким. Вдало підібраний тандем забезпечує потрібні властивості шпалер в цілому.
Симплекс і дуплекс
Найпоширеніша класифікація шпалер - за матеріалом зовнішнього шару. При цьому можуть бути використанні: папір, волокна рослинного, тваринного, мінерального і штучного походження, метал (у вигляді фольги або пудри напилення), кора коркового дуба, відходи деревообробного виробництва, синтетичні полімери і різноманітні фарби та лаки. Вид матеріалу визначає не лише зовнішній вигляд шпалер, але і їх практичні властивості: водо-, термо- і світлостійкість покриттів, а також щільність, в залежності від якої вони належать до легких (менше 110 г/м2) або важких.
Паперові шпалери можна використовувати в будь-якому житловому приміщенні, проте слід пам'ятати, що вони добре вбирають запахи, вологу, їх не можна протирати вологою ганчіркою, а під інтенсивними сонячними променями вони вигорають. Паперові шпалери підрозділяються на симплекс (одношарові) і дуплекс (двошарові). Одношарові шпалери фактично є папером - саме таким був перший «одяг» для стін. При потребі в частій зміні інтер'єру з мінімальними витратами симплекс - гідна альтернатива іншим видам шпалер. Бувають і паперові шпалери, що миються. Їх поверхня покривається спеціальним екологічно чистим латексним складом, що підвищує вологостійкість і стійкість до стирання.
Дуплексні шпалери щільніші симплекса, вони краще приховують дрібні дефекти стін. А якщо при виготовленні багатошарових шпалер до складу додають подрібнені відходи деревини, вони набувають особливої виразності. Нерідко на поверхню наноситься тиснений малюнок.
Випускаються і паперові шпалери під фарбування. Вони товщі, щільніші звичайних паперових і просочені спеціальним водовідштовхувальним складом. Відносно нова триплексна технологія дозволяє одержувати тришарові шпалери, стійкі до перепадів вологості, температури, в процесі наклеювання не мнуться і не деформуються.
Вінілові шпалери
Велика частина ринку — шпалери з покриттям з полівінілхлориду (ПВХ), які набагато міцніші, стійкіші до стирання, вигоряння, перепадів температури і вологості. Термін служби шпалер може становити до 10 років. Однак варто знати, що ці покриття гірше пропускають повітря, їх можна сміливо застосовувати в приміщеннях з підвищеними гігієнічними вимогами — їдальнях, кухнях, туалетних і ванних кімнатах, передпокіях.
На шпалерах європейського виробництва часто можна побачити значок екологічної безпеки. Це означає, що вони не виділяють шкідливих речовин і мають мікропори, що добре пропускають повітря, завдяки чому їх можна наклеювати в будь-яких житлових приміщеннях.
Серед вінілових шпалер можна виділити три основні категорії, що розрізняються між собою способом виготовлення, щільністю, зовнішнім виглядом і вартістю: спінений, плоский і товстий вініл (іноді його називають «кухонним», хоча застосовують і в житлових приміщеннях).
При виготовленні шпалер зі спіненого вінілу масу наносять методом трафаретного друку, потім полотно проходить теплову обробку в печі, де наповнювач вінілової маси - газ - випаровується, забезпечуючи процес пароутворення (вініл «спінюється»). Шпалери цього типу досить товсті, щільні, м'які на дотик, рельєфні із шорсткою структурою. Вони зручні в роботі - не мнуться, не витягуються і відмінно маскують нерівності стін, забезпечують додаткову тепло- і звукоізоляцію.

Підготувала Ксенія ЖУЖА.