Гаряча тема:
- Війна
Порожнє гніздо
![Фото: udoktora.net](https://ye.ua/images/news/Porozhnye_gnizdo_1363617897.jpg)
То не добре, коли людина себе недооцінює, але й коли перевищує самооцінку, теж не є нормальним і до добра не призводить.
Як от Наталя. Гарненька, мила від роду, працювала секретаркою у колгоспній конторі, мала сім'ю, як годиться: чоловік Федір, лиш на кілька літ був старшим за дружину, невдовзі після весілля у них народилось одне за одним троє дітей. Жили в трикімнатній квартирі, мали город, корову, свиней, все як у людей. То лише зовні було як в людей. А в хаті вічно колотилося. Не пахло там ні пирогами у вихідні, ні борщами та котлетами в будні. Там молоко, хліб, печиво, зернята, лимонад, цукерки з магазину. Діти й тим були задоволені, або до бабусі побіжать, та чимось смачним пригостить.
У Федора, завгоспа, своє хобі було: кожного дня п'яний. А в Наталі своє - дай погуляти. Здалось їй, що ще молода й не нагулялась, отож бігала вечорами з ким попало: на пляж, на маївки, на шашлики. А діти собі росли.
Федору все байдуже, аби до хати доповзти та лягти спати.
Одного разу селяни, такі падкі на сенсації, смакували новину: Наталя втекла від Федора з якимось юнаком. Двох менших діток забрала, а старшого залишила батькові. Свиней продала, гроші забрала, корову, щоправда, залишила. Поїхала в іншу область. А часи важкі, зарплат не давали, грошей немає, на новому місці, картоплі, цукру, муки немає, діти їсти хочуть, нема нічого, є кохання. Набідувались, намучились, вже й не до любові. Аби вижити, повертаються назад до села, а Федір вже одружився: привів жіночку з двома дітками. Так що Наталя мусила облаштовуватись у його батьків. Але ті не любили ні непутящої невістки, ні її дітей, тож мусили вибиратись у порожній гуртожиток. А Світлана - так звали нову Федорову дружину - закотила рукава, все повибілювала, поприбирала, навела в городі лад, і народила ще дві дівчинки від Федора. Він трохи пив, трохи господарював. Якось жили. Аж тут і колгосп, раніше такий заможний, розвалився. Наталя, без роботи, подалась в інше село на ферму, а Федір, не маючи вибору, теж там влаштувався фуражиром і їздив на конях. Отож підвозив додому і Наталку вечорами після доїння. По дорозі вони звертали наліво і згадували свою молодість. Світлану це не дуже непокоїло, а от молодий Наталчин чоловік страшенно ревнував і лупив Наталку. Від безробіття, бідності та злості теж почав пиячити. Якось у сніг впав п'яним, довго лежав, застудився, потім ніхто особливо ним не піклувався, та й помер ще зовсім молодим. А через півроку потому Федір теж пішов за ним, бо печінка не витримала навантаження.
Отже, з чоловіками вдови якось розібралися. Тепер Наталя стала виявляти до Світлани претензії щодо квартири: вибирайся та йди геть.
В жінки на руках п'ятеро дітей, куди їй йти? Але суд був на боці Наталі, оскільки вона була законною дружиною і мала свідоцтво про шлюб із Федором.
Пішла Світлана в найняту хату з чотирма дітьми, бо старший Федорів уже виріс, а потім ту хатку і викупила. Не пощастило гарній і працьовитій жінці двічі зі шлюбом, а більше вона й не потикається.
- Не з моїм, - каже, - щастям.
Наталка ж у квартиру не вселяється, бо не буде чим за газ платити, думала, продасть житло. А хто ж його там купить, коли в селі ніякої роботи, ні школи, ні дитсадка, одна розруха. Отож стоїть та квартира, нагадуючи порожнє гніздо, в якій лелеки бились та не оселились, а вікна німим докором дивляться на світ Божий...
Валентина САВКО.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: