«Смачно, як у мами, просто, як удома!»

Саме під таким гаслом відкрився після ремонту відомий заклад громадського харчування “Старе місто”, який заховався у маленькому дворику на Кам'янецькій, 43/1 поруч із СІЗО.

Журналісти “Проскурівського телеграфу” не змогли залишити без уваги оновлення цього бару й уже традиційно сходили у розвідку, аби поділитися із читачами своїми враженнями та спостереженнями.

Інтер'єр

Дизайн бару “Старе місто” витриманий в найкращих музейних традиціях. У двох залах та в невеличкій кабінці вдало розташовані різні антикварні речі, ексклюзивні пляшечки та глечики, цікаві картинки та предмети кухонного начиння. Доповнюють все це розмаїття красиві дерев'яні меблі, скатертини та фіранки на вікнах із натуральних тканин. Вуличні ліхтарі створюють затишну та приємну атмосферу. А величезна емблема з написом “Старе місто” на всю стіну у вигляді герба з двома шаблюками так і притягує до себе погляд. Але влаштувати “посиденьки” великою дружньою компанією тут не вийде, адже зали маленькі й не розраховані на велику кількість відвідувачів. Трохи більше місця на оригінальному літньому майданчику, який вельми нагадує простору квартиру. Крісла тут красиві, плетені, а на кожному для зручності лежить маленька подушечка з китицями. Якщо вам холодно, то можна загорнутися у теплий плед. Єдине, що нам видалося зайвим — це маленькі горщики з “хирлявими” фіалками на столиках. Вони трохи не вписувалися в загальну атмосферу затишку.

Меню та ціни
Про те, що можна скуштувати в цьому закладі громадського харчування, можна довідатися вже біля входу в “Старе місто”. Про це красномовно свідчать написи білою фарбою на вікнах бару. Одразу зазначимо, що вибір не надто великий, а все меню вміщується на одному листку. Оля Фреймут назвала б його лаконічним та зручним. Наголос тут робиться на простій домашній кухні. Так у меню є різноманітні млинці та оладки, пельмені та вареники, зупа з фрикадельками та грибами, локшина з бульйоном, деруни та лише чотири види салатів. Ціни досить помірні. До прикладу, 500-грамова тарілка оселедця під шубою коштує усього 24,50 гривні, а пляшка горілки — 65 гривень. Оскільки моя подруга дотримується посту, то вона замовили салатик із селери, моркви та яблука за 9,50 гривні та вареники з капустою в глечику за 15,50 гривні. Я ж зупинила свій вибір на такому ж салаті й дерунах із м'ясом за 17,50 гривні. На десерт ми поласували теплим домашнім пирогом із яблуками (7,50 гривні). Порція останнього складається із двох величезних шматків, тож її нам вистачило на двох із головою. Запили все це ми трав'яним чаєм (18 гривень за чайничок на дві чашки), до якого крім цукру подають мед та два... “печива до кави”. Загалом таке застілля обійшлося нам у 80 гривень на двох разом із чаєвими. Всі страви виявилися по-домашньому смачними, порції — великими, без претензії на високу ресторанну кухню. Скажу чесно, з'їсти за один раз усю цю гору їжі просто нереально. Єдиний мінус — капуста у варениках була “аль денте”, тобто напівсирою. А ще через піст моїй подрузі довелося відмовитися від хрумких шкварочок, з якими ця страва, зазвичай, подається.

Обслуговування
Дівчина-офіціантка зустріла нас дуже привітно, усміхалася й навіть влаштувала на наше прохання коротеньку екскурсію закладом, щоб продемонструвати всі переваги “Старого міста”. У меню вона орієнтувалася так, ніби власноруч його складала або ж підробляє кухарем. Потішили також і її рекомендації щодо пісних страв. При цьому зовсім не відчувалося якоїсь нав'язливості. Більшу частину нашого перебування у закладі нам ніхто не заважав і “не заглядав до рота”. Що ж до замовлення, то його принесли досить швидко, а чек дали без нагадування.