ye-logo.v1.2

Понад 160 видів помідорів та 46 сортів перцю - на одному городі!

Суспільство 14689
«Всі рослини у нас вирощені з любов\'ю, тому й тішать гарним врожаєм» - каже подружжя Білоусів

Володимир та Надія Білоуси з села Прислуч Полонського району за освітою педагоги, а за покликанням – агрономи.

 Колись, щоб вивчити трьох дітей, вони змушені були покинути шляхетну учительську працю і зайнятися не менш шляхетною діяльністю - вирощуванням сільськогосподарських культур. З того часу Білоуси набули чималого практичного досвіду. Діти Володимира та Надії: Вадим, Іванна та Олександр змалку навчилися любити природу, цінувати і бережливо ставитися до всіх її багатств. Нині вони разом працюють на рідній, родовій землі, допомагають батькам, створюючи цим самим добробут для родини. Білоуси вже багато років є учасниками різних сільськогосподарських виставок та ярмарків майже в усіх регіонах України. На їхньому городі дружньо співіснують безліч представників «овочевого світу». «На цей час маємо найбільшу приватну колекцію видів перцю та баклажанів в Україні, крім того понад 160 видів помідорів, близько 62 сортів картоплі, а ще всі види капусти, селери, патисонів, редиски, - розповідає Надія Білоус. - Хочу зауважити, що роботу на грядках ми сприймаємо не як «працю на городі», а як спілкування з Живою Землею. Всі рослини у нас вирощені з любов’ю, адже ми вміємо працювати в гарному настрої, з піснями, з хорошими думками! А на землі - по іншому ніяк! Вона жива і все відчуває, тому й радує, обдаровує нашу родину своїми врожаями та багатствами».

Коли знав би, де впадеш, то й соломку підстелив би!
Перше, що впадає в очі на городі Білоусів - це експериментально-показовий городик серед молодого саду, який уже другий рік щільно замульчований соломою. Минулого року це було зроблено навесні, а в цьому сезоні – з осені. За перше літо город у соломі порадував господарів: щільний покрив не давав пробитися бур’янам і навіть у сильну спеку під соломою зберігалася волога. Рослини гарно росли і розвивалися, щедро плодоносили. Добре на соломі було, в першу чергу, томатам, а також перцю, картоплі, кавунам та цибулі. «Ми вже давно не виносимо зелень у відрах до межі, все залишається на грядках, - каже Іванна Білоус. - Більше того, ми ще вирощуємо зернові, тому й багаті на органічну солому, якою щедро вкриваємо потрібні нам ділянки. Дуже важливо розуміти, що нині поля великих фермерських господарств обробляються різними видами інсектицидів, пестицидів, фунгіцидів тощо. І вся ця таблиця Менделєєва залишається в стеблах соломи. Тому будьте розсудливими й не спішіть тягнути до себе на грядки тюки такої соломи. Краще використовувати скошену траву. Цієї осені шар мульчі у нас сягав 30-40 см. За зиму він злежався. Тепер ми робитимемо у ньому лунки й висаджуватимемо розсаду, висіватимемо насіння».

Гарними сусідами для баклажанів стануть чорнобривці та коріандр
«Синенькими» баклажани нині й не назвеш, адже все більше набирають популярності сорти з найрізноманітнішим забарвленням: білим, зеленим, рожевим, жовтим і навіть червоним. «Гарно зарекомендували себе на нашій грядці такі сорти як: «Сніжний», «Полосатий рейс», «Бізе», «Зелена поляна», «Донецький врожайний», «Геліос», «Сибірський велетень», - запевняють городники. - З власного досвіду можемо порадити висаджувати баклажани в два ряди за схемою 70/50 см. Таким чином рослинам достатньо буде сонячного освітлення, а вам легше буде за ними доглядати. Слід пам’ятати, що через загущену посадку рослини можуть втрачати зав’язь. Поруч ми завжди сіємо чорнобривці, а нещодавно підмітили, що біля коріандру колорадського жука й близько не буде. Відтоді розкидаємо це насіння там, де ростуть баклажани. А минулого сезону спостерігали таке: над грядками з «синенькими» було справжнє нашестя божих корівок. Стали приглядатися, наче рослинам вони не шкодять… Виявляється, після візитів цих корисних чудо-комах кладки яєць колорадських жуків спустошуються. Тому за весь сезон ми лише двічі користувалися органічним засобом проти шкідників Актофітом, тобто обійшлися без використання хімії».

Створити органічний баштан на городі просто!
«Невже нам, городникам та дачникам, не соромно купувати привозні кавуни та дині, не боязко частувати ними своїх дітей та внуків? – запитує пані Іванна. - Тим паче, що виростити власноруч кавунчика на 8-12 кг чи диньку на 2-3 кг не просто легко, а одне задоволення. Всіх скептично налаштованих одразу запевню – клімат у Хмельницькій області став набагато теплішим , і ці ягоди комфортно почуваються на наших городах. Звісно, місце під баштан необхідно обрати сонячне, та щоб по сусідству не росли огірки, кабачки та гарбузи. Насіння кавунів та динь спокійно висаджуйте просто у грунт тоді, коли сієте огірки. Кавуни сорту «Крімсон Світ» ми саджаємо поміж картоплею. В ямку слід покласти перегній, пісок та попіл. Більше ніякого особливого догляду вони не потребують. Хочу відзначити, що ці кавунчики довго лежать - наша родина споживала ще 18 грудня! Можете скористатися органічним ноу-хау японських фермерів, які біля стебла баштанної культури висаджують 1-2 цибулини-тиканки чи цибулі-порею. Ті мікроорганізми, які живуть на коренях цибулі, лікують коріння кавунів і у вас не буде потреби чимось їх «пшикати». Добре зарекомендували себе такі сорти кавунів як «Сніжок» (дуже солодкий, аж сипкий), «Княжич», «Шуга Бебі», «Чарльстон Грей». З динь я щороку сію «Колгоспницю», «Тітовку» і «Ананас». А найбільше подобається, коли мій 7-річний син іде з городу й несе поперед себе великого кавунця, промовляючи: «Мамо, він на мене так гарно дивився, мабуть, проситься, щоб ми його з’їли!».

Чері, «бурульки», «грушки» та «лимончики» - і все це помідори!
Найшанованіші овочі на присадибній ділянці Білоусів, звісно ж, томати. Дрібні солодкі чері, так звані «бурульки», «грушки», «сливочки» та «лимончики». Одним словом, в колекції городників сорти помідорів на будь-який смак. «Зазвичай, розсаду томатів у відкритий грунт люди висаджують у травні, - каже пані Надія. – Найоптимальніший «вік» для розсади – 55-75 днів, якщо минуло більше часу, вона вважається перерослою. Коли висаджуєте помідори, намагайтеся викопати якнайглибшу ямку, добре полийте й присипте сухою землею. Більше поливати не потрібно. Волога піде в землю, коренева система розгалужиться глибоко, а не на поверхні, й буде живитися грунтовими водами. Що ж до хвороб, то їх можна “перемогти”, не застосовуючи «хімію». З фітофторою можна боротися за допомогою сироватки, молока, часникової води. Спори фітофторозу є в грунті й коли йде дощ, вони з краплинами потрапляють на нижні листочки помідорів. Саме тому багато городників обривають нижні листки рослини - пасинкують. Проте я цього ніколи не роблю, адже вважаю, що томати втрачають силу росту. Рослину не можна калічити! У нас грона помідорів ростуть на кожному стеблі рослини. Навіщо ж відбирати в себе врожай? Краще підстелити під кущик картонку, й плоди не будуть гнити».

Коментарі:

Інформація з інших ресурсів

Популярні новини

Новини Хмельниччини
Останні оголошення
  Так  Ні, дякую