Від календарного до навчального року: що символізує для хмельницьких педагогів свято “Першого дзвоника”

Саме з таким запитанням кореспондент “Проскурівського телеграфу” звернулася до директорів хмельницьких шкіл, щоб дізнатися їхні відчуття напередодні урочистостей.

Павло Красицький, директор гімназії №1:

“Я вже 20 років працюю директором школи, а тому свято “Першого дзвоника” для мене стало більш ніж особливим. 1 вересня – це, так званий, новий етап. Починаєш аналізувати, що сталося гарного за минулий рік, а також, що очікує у майбутньому. Я б сказав, починаєш мріяти, згадувати радості та печалі, надіятися на краще, особливо на погоду (посміхається — прим.авт.). Ось пам'ятаю, одного разу, вся школа мужньо стояла на урочистій лінійці під дощем, щоб дослухати останній концертний номер.Андрій Попик, директор НВО №6:

“Не секрет, що для вчителів рік починається не 1 січня, а 1 вересня, не календарний, а — навчальний. Тому для мене, як для директора, це надзвичайно відповідальний день. Не тільки в організаційному плані, а й у надіях на краще, адже потрібно розвиватися і з кожним роком ставити планку все вище і вище. Ми — педагоги і маємо гордо нести це звання, допомагати нашим дітям і скеровувати їх у правильному напрямку”.

Броніслава Бейдерман, директор ліцею №17

“Для будь-якого педагога — це особливе свято, овіяне мріями, планами та надіями на краще. Переосмисленням своєї роботи і, звичайно, новим етапом у навчанні. Хочеться, щоб першого вересня все пройшло якнайкраще, без несподіванок, конфузів та курйозів, хоча і без цього не обходиться, адже ми працюємо з дітьми. “Перший дзвоник” - це символічне свято, адже кожного року ми приймаємо у свою велику дружну родину нових учнів”.

Микола Вересюк, директор ЗОШ №15:

“1 вересня - це, по-перше, підбиття підсумків, по-друге, постановка нових завдань, які мають бути реалізовані у наступному році. Завжди ставлю собі запитання: “От пройшов рік, що було зроблено у школі, і що я зробив особисто?”. Для мене символічним є привітання одинадцятикласників, до яких я завжди звертаюсь із проханням не втрачати ні хвилини у випускному класі, адже рік пролетить непомітно, а дорога у доросле життя почнеться дуже скоро”.

Станіслав Стремецький, директор ЗОШ №29:

“Якщо говорити жартома, то це зміна головного болю від ремонтних робіт, до нового навчального року. Якщо ж серйозно, це — початок нової роботи, нового циклу. Цьогоріч у нас дуже багато першокласників, у класі буде навчатися майже 35 дітей, а тому відчуваю неабияке хвилювання. Перше вересня для мене — це завжди дуже трепетно. Наприклад, ніколи не забуду свято “Першого дзвоника, коли у перший клас, 13 років тому, пішла моя донька, а от курйозних випадків, на щастя, не траплялося”.