Наймолодший автор Максим Білецький презентував свої книжки на 20 форумі видавців

 Але це так. Перша його збірка вийшла у 2012 році «Я хочу знати все про Україну». А через рік побачила світ друга – «До Господа лину молитвою я…» Читаючи рядки його віршів, замислюєшся на тим, як потрібно було страждати цій дитині, щоб у свої такі юні роки писати дорослими словами. Так сталося, що мати Максимка – інвалід другої групи, батько не піклувався щодо нього і дитиною опікується його бабуся Стефанія Балко. Їй довелося три роки судитися з батьком Максимка, щоб довести його неспроможність виховувати сина. Коли у сім років Стефанія Михайлівна забрала його від батька, хлопчина важив 11 кілограмів. З часом, коли Максим трохи відійшов від життєвих потрясінь, рядки один за одним народжувались на папері: він писав про улюблений Львів, Бога, природу, мову. Бабуся помітила у нього здібності до римування й підтримувала його хист. Вона почала Максимка водити по музеях, читати книжки, намагатися розвивати його всебічно. «У першій збірочці вірші про пори року, Великдень, Шевченка, а друга книжечка більш релігійна, бо він готувався до першої сповіді», - каже пані Стефанія. Вона пенсіонерка, тому увесь свій час присвячує розвитку хлопчини. Є мрія у Максимка – це комп’ютер, але на бабусину пенсію поки не виходить його придбати. Протягом двох років Максимко бере участь в проекті «Духовний Світ Дитини», організаторами якого є місія «Центр Опіки Сиріт» ЛА УГКЦ, благодійний фонд «Малятко» та відділ у справах дітей департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради. Метою цього проекту є забезпечення духовного розвитку дітей-сиріт 7-8 років. Вже вдруге Максим Білецький є не лише учасником, а й наймолодшим автором Форуму видавців, який щорічно відбувається у Львові, де презентує свої збірочки. Хлопчина із задоволенням читає вірші, роздає автографи усім, хто зацікавився його творчістю. З грудня 2011 року Максим Білецький друкується в газеті «Благовіст», є кореспондентом гуртка ЛМКМЦ «Галицьке юнацтво». На запитання, про що його вірші, Максим відповідає: «Мої книжечки про любов до Бога, до мови, до рідного краю».