Костянтин Садиков - вундеркінд з пелюшок

 Шанувальники передачі “Хвилина слави” напевно пам'ятають хлопчика-“калькулятора” на ім'я Марк Вишня, який у ніжному віці здивував всіх своїми надприродними математичними здібностями. У Хмельницькому ж у звичайній школі також вчиться унікальний обдарований 5-річний хлопчик Костянтин Садиков, який читає понад 140 слів за хвилину, навчається з четверокласниками і знає все про атоми й суміш газів у повітрі.

Почав писати, щоб порозумітися з бабусею
Психологи стверджують: щоб у дитини відкрилися обдарування, необхідне поєднання декількох обставин. У нього має бути час, вільний від біганини. Його не слід нав'язливо контролювати. Вдома повинен бути доступ до бібліотеки та комп'ютера. Необхідне також інтелектуальне середовище. Але найголовніше, повинні бути люблячі й уважні люди в оточенні маленького чоловічка. У Костика Садикова все це є з перших днів життя. В два роки він знав всі цифри й літери не лише українського алфавіту, але й англійського, а в 2,4 - хлопчик почав читати й писати. Спочатку недитячі захоплення сина маму Олену навіть не дивували, жінка не усвідомлювала, що дитина в такому віці забагато читає. Вона зрозуміла, що Костик особливий лише тоді, коли він став значно випереджати своїх однолітків. «Цікаво те, що ми абсолютно не брали участі у навчанні дитини й усі знання Костянтин здобував сам, - розповідає Олена Садикова. – У нас був навчальний комп’ютер, він натискав кнопки й повторював за ним звуки й літери. А про те, що син пише, мені сказала моя мама. Я багато працювала, а Костик залишався вдома з бабусею. У неї були проблеми зі слухом і дитина, щоб бути почутою, змушена була взяти папір та ручку й написати своє прохання. Сказати, що для нас це був шок, значить нічого не сказати. Більше того, Костик декілька місяців листувався в соціальній мережі з моєю подружкою і робив це так грамотно, зі всіма знаками пунктуації, що вона думала, що спілкується зі мною. Нині він читає понад 140 слів за хвилину (це рівень дітей четвертого класу), вирішує усно двозначні приклади, а в шахи та шашки виграє навіть у дорослих. До прикладу, книжку на 245 сторінок Костик прочитує за 4 години».
Маленький вундеркінд перечитав всі казки ще в чотири роки. Наразі книги, які лежать у нього на столі, – переважно наукові енциклопедії та довідники. Всі стіни та полиці в його кімнаті заставлені політичними, географічними та астрономічними картами та глобусами. А ось іграшки припадають пилом, адже гратися ними Костику не цікаво. Останнім часом він захопився ще й анатомією. Каже, що хоче знати, як допомогти людині, коли в неї щось болить.

Знає про глибину земної кори й де відкладають яйця бразильські черепахи
Найкращий подарунок для 5-річного генія – це книга або зошит із ручкою (за день він може списати або змалювати їх декілька). Була в хлопчини й «проба пера». Ще в 3 рочки він сам без сторонньої допомоги написав книгу загадок. Його день розписаний буквально по хвилинам, адже Костик відвідує різні позашкільні заклади. В щільному графіку знаходиться місце і гуртку з журналістики, і курсам із англійського, і спорту. Щоранку він набирає у дві пластикові пляшки воду, й використовує їх замість гантель. А нещодавно в Костянтина виявили ще й непогані вокальні дані та бездоганний музичний слух. То ж тепер маленький вундеркінд ходитиме також і в музичну школу.
«Внутрішність землі – мантія, має температуру +2 000ºС, - з ентузіазмом ділиться своїми знаннями Костик. – А глибина земної кори сягає 40 км. Всі ці та інші цікаві речі можна прочитати в енциклопедіях. З них я також довідався, що бразильські черепахи відкладають свої яйця на острові Вознесіння, долаючи при цьому 2 000 км. Кожна відкладає близько 100 яєць і повторює цю операцію декілька разів. Потім маленькі черепашки вилуплюються і йдуть до моря, зазвичай вночі, щоб їх ніхто не підстеріг».

“Мій онук завжди знаходить вихід із, здавалося б, безвихідних ситуацій”
Важко оцінити обсяг знань цього хлопчика. До прикладу, він знає, що таке ГМО та «єшки» й перед покупкою продуктів уважно читає етикетки. Очевидна для нього й різниця між натуральним соком та соковим напоєм. Дідусь Костика, голова Хмельницької міської організації ветеранів України Мунір Садиков, згадує, що надзвичайні розумові здібності в його онука проявилися дуже рано. А той день, коли він зайшов у кімнату 3-річного хлопчика й побачив, що той лежить у своєму ліжечку й розгадує кросворд у газеті, взагалі не забуде ніколи. «Коли моєму онукові нудно, він починає сам себе розважати. До прикладу, під час ходіння магазинами Костик рахує до тисячі і в зворотній бік. Причому він може рахувати як по парним так і непарним цифрам, - розповідає Мунір Мухамедович. – Він постійно цікавиться чимось новим і піднімає собі планку. А коли я пропоную йому свою допомогу у навчанні, відмовляється. Каже, що труднощі науки повинен сам долати. Цікаво те, що Костик завжди знаходить вихід із, здавалося б, безвихідних ситуацій. Колись одна моя знайома скаржилася мені на те, що її син не любить читати. Мій онук їй порадив взяти дуже цікаву казку, прочитати хлопчику її початок, а продовження він і сам дочитає, адже йому захочеться дізнатися чим все закінчилося. Він у нас ходяча інструкція. Донька купила новий телефон і не могла розібратися, як ним користуватися. То ми дали його Костику і він все популярно пояснив. Онук взагалі із будь-якою технікою на ти».

Однолітки - у дитсадку, а Костик - біля шкільної дошки
Пані Ольга запевняє, що потрапити до школи швидше однолітків захотілося самій дитині. Вона звернулася із проханням в управління освіти і після численних тестів та перевірок психологів Костику вдалося довести, що він цілком готовий сісти за шкільну парту. Нині він вчиться в одній аудиторії з четвертим класом в Хмельницькій СЗОШ №6. У цьому збірному класі-комплекті навчаються російськомовні діти різних національностей за індивідуальною програмою. Але Костик, не зважаючи на те, що вдома та в школі всі розмовляють російською, українською спілкується також вільно. «Це ж моя рідна мова!», - каже він. Крім нього, в його класі є ще один першокласник, але йому вже виповнилося 7. Тож поки однолітки в дитсадку граються, маленький Костик біля шкільної дошки математичні приклади розв’язує. Вчителька своїм класом не натішиться, а надто – наймолодшим учнем. Каже, що він швидко засвоює програму й дуже активний. І якщо він не збавлятиме темпу, то закінчить школу набагато раніше за своїх ровесників. Однокласники, у свою чергу, люблять і всіляко допомагають Костику: зав’язують йому шнурки, заправляють сорочку тощо. А він на знак подяки розповідає їм про фізику та географію.

Думка експерта

«Останнім часом народжується багато дітей-індиго»

Астролог-нумеролог, психолог Любов Демидас: «Зазвичай, обдаровані дітки народжуються в цілком звичайних родинах. Тобто ніхто з членів сім’ї у них нічим особливим не виділявся. А маленькі вундеркінди приходять у наш світ для того, щоб зрушити цю стабільність, показати що вона не єдина в світі. В цих дітях закладені гени не лише роду, але й цілого етносу. За останні роки в світі взагалі частіше почали народжуватися діти-індиго. Це пов’язано з тим, що закінчується період одного циклу, починається інший (сонце пройшло по своїй траєкторії, галактика пройшла навколо свого центру). Коли цивілізація на планеті поставлена під загрозу, у неї ніби спрацьовує захисний код, і таких дітей народжується на всіх континентах все більше й більше. В обдарованих дітей дуже багато програм закладено на підсвідомому рівні, а батьки не мають або не знають інструментів, які могли б активувати ці програми. Досить часто вони не знають, що робити зі своїми обдарованими чадами. А між тим, головне завдання – перевести підсвідоме в свідоме. І лише тоді можна буде цим керувати. Щоб правильно виховати таку особистість, потрібно змінити своє бачення світу, розширити свідомість. Поганим є те, що такі діти випадають із загального прошарку своїх однолітків, практично завжди не мають друзів. Цікавіше їм спілкуватися зі старшими дітьми, адже в них вони також можуть черпати якусь інформацію. Дитина-індиго практично завжди гіперактивна, вона володіє величезною тягою до пізнання світу. Важливо, щоб батьки вчасно помітили цю проблему й допомогли. З дітьми-вундеркіндами займатися вдома потрібно по-максимуму, а також намагатися відвідувати різні гуртки. Крім того, слід правильно організувати дозвілля, щоб нервова система дитини могла відпочити. Не погано було б знайти якогось духовного наставника, який би зайнявся психологічним вихованням обдарованої особистості”.