Гаряча тема:
- Війна
Чому?
Багато з наших дівчат хочуть вийти заміж за іноземця.
Таке ж бажання мають і молоді розлучені жінки, що розчарувалися у невдалому шлюбі. Шукають собі пару в Інтернеті. Якщо пощастить — одружуються. Та не всі шлюби стають щасливими. І повернувшись із такого “шлюбного походу” жінки, зазвичай, нічого не хочуть розповідати, бо наштовхуються на стіну непорозуміння.
Наталя уже сімнадцять років живе у Німеччині в щасливому шлюбі з німцем. “Сталося так, що моя близька подруга поїхала туди в гості до спільної знайомої, - каже Наталя. І повезла фотографії старих друзів та міста. На кількох фото і я зі своїм сином. І саме тоді, коли вони роздивлялися фотокартки, до них у гості зайшов сусід і побачив на них мене. “Це хто?”, - запитав німець. “Це моя подруга”. Наступного дня, він знову завітав і запитав, чи не можна зі мною, познайомитися, поговорити. Проте, зауважила, що я не знаю німецької. Після того подруга зателефонувала і розповіла мені про все, щоб мене не здивувала іноземна мова. Так почалося наше спілкування. Спочатку телефонне, а згодом ми зустрілися. Зустріч відбулася у Польщі, бо туди тоді не потрібна була віза. Минув час і я отримала запрошення до Німеччини. Візу відкрили лише на місяць, але ми все ж вирішили побратися, а згодом я забрала туди і сина від першого шлюбу, якого Петер усиновив.
Було дуже важко прижитися у чужій країні, серед чужих людей. Мене зігрівало і надавало сил ставлення Петера до мого сина. Проте, до усього цього додавалося незнання німецької. І коли навкруги тебе люди, що намагаються щось тобі розповісти, потоваришувати, а ти нічого не розумієш — тоді дуже некомфортно. Це і спонукало мене до вивчення мови. На той час син пішов до школи, і я вивчала мову разом із ним.І уже через кілька місяців я вільно володіла німецькою. . Та все ж період адаптації не закінчувався, хоча й час робив свою справу. Я звикла і прийняла цю чужу країну, чужих людей, все навколо і зрозуміла — усе це тепер моє і мені тут добре, гарно і приємно. У мене гарні друзі, робота, сусіди. У мене все добре.
Хоча є така приказка, що не треба лізти в чужий монастир зі своїм уставом. Треба відмовитися від багато чого в самій собі і чітко усвідомлювати - ти живеш тепер за новим порядком. Так, у нашому місті живе заможна родина, мають розкішний дім. Мої сусіди якось сказали мені, що у той дім старший син привіз жінку з дитиною з України. З тими сусідами я була знайома, а тому вирішила піти познайомитися з землячкою. Світлана, так її звали, абсолютно не сприймала ні родину, ні умови життя. Вона володіла німецькою, отож вільно спілкувалася з усіма. Вона все ж не розуміла, чому ці багатії увесь час працюють. “Ну ти подумай”, - обурювалася вона, - такі багаті, а все одно встають і йдуть на роботу о п'ятій ранку. Мало того, вони ще й мене хочуть втягнути у таке життя.
“Але ж вони мають свою сімейну справу, - намагалася пояснити я. - Завдяки цій праці і мають багатство”.
І хоча родина оточила Світлану турботою та теплом — усе їй було не так, усе погано. А наміри долучити її до сімейного бізнесу спричинили обурення і жахливий скандал. Та й цього виявилося замало, вона вирішила усіх навчити “життю”. Настирно нав'язувала їм свій спосіб життя. Її небажання переростало в тяжкі суперечки й істерики. Вона обзивала їх скупердяями і ніби не помічала недешевих подарунків. Якось я зауважила, що скупердяї не обдаровують такою кілзькістю золотих виробів, на що вона буркнула, що витрясе з них усі гроші. Усі мої розмови та вмовляння Світлана не слухала.
Історія ця закінчилась тим, що родина не витримала. Вони зібрали її речі, узяли квиток на поїзд і відправили на Україну. На жаль, людина в затятості своїй не сприймає реальності, суспільства, правил та стосунків між людьми. Так, це важко. Але треба це робити, заради своїх дітей. Адже потрібно жити в повазі. Ми до їхніх звичок, а вони до наших. Так, якщо не склалося життя в іншій країні, потрібно причину шукати , найперше, у собі.
А взагалі не треба впадати у відчай. Мабуть, просто не судилося, а зусиль докласти не хотілося. То, може, щастя таких жінок чекає де інде?”
Анфія ПЕТРОВСЬКА.
Тільки зареєстровані користувачі мають змогу залишати коментарі!
Будь ласка, зареєструйтеcя або виконайте вхід під своїм акаунтом!
Переваги зареєстрованих користувачів
Зареєстровані користувачі користуються перевагами: