У Летичеві віддали останню шану загиблому на Донбасі Юрію Савіцькому

У Летичеві вчора, 26 березня, поховали учасника АТО — рядового Юрія Савіцького. Військовий загинув 23 березня біля міста Амбросіївка Донецької області під час виконання службових обов’язків. Він ніс службу по утриманню стратегічно важливого об'єкта та загинув внаслідок мінометно-танкового обстрілу, отримавши поранення, несумісне з життям.

Як повідомляють в райдержадміністрації, Юрій Миколайович був призваний Летичівсько - Старосинявським військкоматом добровольцем 31 липня 2014 року. Військову службу проходив у Шепетівській військовій частині АЗ730.

“Юра був активним учасником Майдану і в Києві, і в Хмельницькому. Коли почалась війна, регулярно ходив у військкомат: просився на захист держави. Коли ж нарешті його мобілізували, перебував у Пісках неподалік донецького аеропорту. Розповідав, що перемир’я дотримуються тільки українські бійці, вони вимушені терпіти обстріли ворогів, - згадує двоюрідна сестра бійця Галина Купіс. - Юра був щирою, доброю людиною, готовою прийти на допомогу. Прощатися з ним прийшов весь Летичів. Люди стояли на колінах з лампадками і проводили його в останню дорогу. Приїхали знайомі, друзі, побратими. А він же мав повернутися додому на Великдень, сподівався побачити рідних.”

За словами командира Шепетівської військової частини АЗ730 полковника Юрія Андрійчука, Юрій Миколайович був дуже відповідальним та справедливим. Як на військовослужбовця, на нього можна було завжди покластися, він був активним, дружнім та відкритим у спілкуванні.

Прощатися з героєм прийшов увесь Летичів. Під звуки гімну України, сумні акорди пісні “Плине кача”, стоячи на колінах, летичівці проводжали земляка в останню дорогу. Траурна процесія пройшла центральними вулицями Летичева, на які вийшли майже всі жителі селища. Діти та дорослі не стримували сліз. Попереду процесії - солдати з портретом бійця, іконою та українськими прапорами, слідом несли вінки та квіти. Всю дорогу від дому до кладовища труну на своїх плечах несли бойові побратими Юрія. Люди утворили живий коридор по обидві сторони дороги. З сумом та болем тримали в руках живі квіти, українські прапорці та запалені свічки.